Банк даних використання інноваційних технології, які впроваджуються в роботу колективом Центру творчості дітей та юнацтва

Прилуцької міської ради Чернігівської області

 «Освітня модель «Школа сприяння здоров’ю».

Навчально-виховна програма «До здоров’я через позашкілля»

Савченко Тетяна Михайлівна,

директор ЦТДЮ

Колектив закладу веде цілеспрямовану роботу над проблемою здоров’язбереження вихованців. З цією метою у 2014 р. була започаткована навчально-виховна програма «До здоров’я через позашкілля».

Пріоритетна мета діяльності: виховання гармонійно розвиненої, самодостатньої, високоінтелектуально розвиненої молодої особистості – вимагає піклування про психічне, фізичне та духовне здоров’я дітей.

Мета програми:

• створення максимально сприятливих умов для формування мотивації вихованців до занять та здорового способу життя;
• формування у вихованців уміння цінувати життя та здоров’я;
• упровадження передових інноваційних технологій, перспективного досвіду та психолого – педагогічної науки для зміцнення фізичного та психологічного здоровя вихованців;
• пропаганда здорового способу життя.

Найефективнішими формами і методами роботи закладу в цьому напрямку є:

• Заняття гуртків спортивно – оздоровчого напрямку:
  • Пішохідний туризм;
  • Айкідо;
  • Оздоровча фізкультура;
  • Аеробіка;
  • Реабілітаційна фізкультура;
• Діагностика фізичного та психологічного стану здоров’я вихованців дошкільного віку;
• Тиждень майбутнього першокласника;
• Робота по відділам під час конкурсу «Кращий тематичний місячник»;
• Робота психологічної служби;
• Спортивні свята та заходи;
• Сімейні спортивно – розважальні свята;
• Проведення тематичних бесід, декадників по збереженню життя і здоров’я вихованців;
• Просвітницькі акції;
• Відео лекторії;
• Батьківські збори;
• Батьківський лекторій;
• Випуск плакатів стіннівок;
• Зустрічі з спортсменами, лікарями;

У 2012 році колектив взяв участь у конкурсі – захисті сучасної моделі навчального закладу «Школа сприяння здоров’ю», де став переможцем обласного етапу у номінації «Позашкільний заклад» і приєднався до Всеукраїнського проекту «Національна мережа шкіл сприяння здоров’ю».

«Технологія саморозвитку М.Монтессорі на заняттях гуртка раннього розвитку дитини»

Тищенко Наталія Валеріївна,

керівник гуртків раннього розвитку дитини

«Академія дошкільних наук»

Суть методики Монтессорі полягає в тому, щоб підштовхнути дитину до самостійного навчання і для цього створюється спеціальне дидактичне середовище.

Складовою частиною цього “розвиваючого середовища» є Монтессорі-матеріали, які за рівнем ясності, структурою і логічною послідовністю відповідають періодам розвитку дитини, які сприятливі для навчання певним видам діяльності, виявлення обдарувань, виховання вміння володіти собою і формування ставлення до світу в цілому.
         Дидактичні матеріали служать, перш за все, тому, щоб сприяти духовному становленню дитини через розвиток її моторики та сенсорики, отриманню практичних навичок самообслуговування, оволодінню прийомами логічного мислення.

Технологія впроваджується на заняттях «Ігри Монтессорі» з дітьми 3-річного віку та в групах «Кенгуру» (за проектом «Навчаємося разом з батьками»). Заняття поділяється на два етапи: коло та творча зоні.

Кожне заняття у гуртку починається з роботи у колі. Коло – це спільна робота, спрямована на комплексний розвиток – моторики, координації рухів, слуху, пам’яті, мови, навичок спілкування. Під час занять у колі діти грають в пальчикові ігри, водять хороводи. Всі ігрові дії супроводжуються віршами і забавлянками. 

Другий етап роботи – творча зона. Це – творча групова діяльність, яка виконується за робочими столиками. Це може бути малювання, ліплення або аплікація. В даній зоні проводяться дидактичні ігри з прищіпками, крупами, ґудзиками, застібками, шнурівками, водою, тактильними матеріалами, лабіринтами, щипчиками та іншими багато-чисельними матеріалами.  Пiд час творчої частини заняття дітлахи не тільки здобувають практичні навички і розвивають художні здібності, але й накопичують словниковий запас.

«Використання паличок Кюізенера на заняттях математики з дітьми дошкільного віку»

(автор – бельгійський математик Джордж Кюізенер)

П’ятигорець Наталія Михайлівна,

керівник гуртка раннього розвитку дитини

«Академія дошкільних наук»

На заняттях гуртка раннього розвитку дитини педагог використовує відомий в усьому світі дидактичний матеріал,  розроблений  бельгійським математиком X. Кюізенером – «Розумні палички», або як його ще називають   – «Палички Кюізенера». 

        Використання паличок Кюізенера на заняттях з математики та логіки з  дітьми старшого дошкільного віку дає змогу дитині:

• сенсорно сприймати колір та розмір;
• порівнювати за величиною, довжиною, шириною, висотою;
• розвивати кількісні уявлення, порядкову лічбу, орієнтування в просторі;
• усвідомити склад числа з одиниць, із двох менших;
• зрозуміти поняття парних і непарних чисел;
• вирішити логічні завдання;
• розвинути творчість і самостійність;
• розвинути дрібну моторику та сприйняття.

Основні переваги освітньої технології:

• Універсальність. Застосування технології не суперечить іншим методикам, тому вона може використовуватися як окремо, так і в поєднанні з іншими, доповнюючи їх.
• Багатофункціональність. Вона є математичним посібником,  який дає змогу  підвести дитину до розуміння абстрактних і математичних понять. Створена безпосередньо для навчання математики  та розвитку математичних здібностей у дітей, при цьому сприяє розвитку дрібної моторики, просторовому  та  зоровому  сприйняттю.
• Доступність. Проста і зрозуміла дітям, сприймається як гра. Вона доступна для роботи з дітьми віком від двох років.
• Ця технологія сприяє розвитку пізнавальних процесів — у дитини формуються уявлення про порівняння, аналіз, синтез, логічні дії, кодування й декодування.

“Використання LEGO – технології в освітньому просторі“

Бойко Юлія Юріївна,

керівник гуртка раннього розвитку дитини

“Академія дошкільних наук”

Суть технології.   LEGO – одна із інноваційних технологій, яка дає можливість створити нове освітнє середовище, підвищує мотивацію дітей до навчання, сприяє формуванню навичок наукової діяльності та винахідництва, сприяє досягненню основних цілей навчання.

За допомогою конструктора  LEGO вирішуються завдання освітньої діяльності за наступними напрямами:

• Навчання правильному і швидкому орієнтуванню в просторі.

• Розвиток дрібної моторики рук, стимулювання в майбутньому загального мовленнєвого розвитку і розумових здібностей.

• Отримання та розширення математичних знань про лічбу, форми, пропорції, симетрії.

• Розширення уявлень про навколишній світ, архітектуру, транспорт, ландшафт.

• Розвиток уваги, здатності зосередитися, пам’яті, мислення.

• Навчання уяві, творчому мисленню

• Оволодіння умінням подумки розділити предмет на складові частини і зібрати з частин ціле.

• Навчання спілкуванню один з одним, повага до своєї та чужої праці.

Таким чином технологія LEGO може органічно зв’язати усі без винятку освітні галузі та навчальні предмети, сприяючи формуванню ключових компетентностей.

«Сендплей. Використання пісочної терапії на заняттях з молодшими дошкільниками» (автор – Дора М. Калфф)

Припутненко Світлана Станіславівна,

керівник гуртка раннього розвитку дитини

«Академія дошкільних наук»

Сендплей (в перекладі з англійської дослівно означає «пісочна гра») — є унікальним способом спілкування із світом і самим собою; способом зняття внутрішнього напруження і відкриття нових шляхів розвитку.

         Власне, це той метод, завдяки якому дитина з піску і невеличких фігурок будує свій індивідуальний і неповторний світ у мініатюрі. Граючись, вона виражає на піску те, що спонтанно виникає в її свідомості.
Ігри з піском дають дитині змогу відчути себе впевненою і вмілою: вона створює нове, не боїться ламати старе і щось змінювати. У пісочниці створено оптимальні умови для розвитку творчого потенціалу дитини, активізації її просторової уяви, образно-логічного мислення, тренування дрібної моторики рук. У процесі колективних ігор дитина усвідомлює морально-етичні норми, у неї формується гармонійний образ світу.

Мета і основні завдання пісочної терапії :

1. Створення оптимальних умов для розвитку творчого потенціалу дитини;

2. Активізація її просторової уяви,образно-логічного мислення, тренування дрібної моторики рук;

3. Формування гармонійного образу світу;

4. Удосконалення координації рухів,  дрібної моторики, орієнтації у просторі;

5. Стимуляція вербальної і невербальної активності у процесі гри, формування навичок позитивної комунікації.

«Методика Річарда Грехема «Genki English»

(«Енергійний англійський»)»

Щербін Максим Вікторович,

керівник гуртка «Англійська мова»

Специфікою технології є створення творчого мікроклімату, що передбачає максимальне залучення усіх вихованців у освітній процес. Це дає змогу вивести дітей на інший рівень сприйняття мови: від пасивного накопичення теоретичних знань до активного залучення свого мовного досвіду в практику ігрової діяльності, формування особистісних потреб у вивченні іноземної мови.

На заняттях керівник гуртка використовує різноманітні інтерактивні форми та прийоми роботи з активізації діяльності вихованців. Педагог вчить своїх вихованців, змагаючись, досягати успіхів та завдяки креативним рішенням долати труднощі, прививаючи  дітям прагнення до перемоги, до здорової конкуренції, дає змогу дітям висловлювати свою думку, розвивати уміння і навички усного мовлення, правильно оформлених у граматичному відношенні.

Цьому сприяють інтерактивні ігри  Річарда Грехема «Genki English» («Енергійний англійський»), які  завдяки комунікативному підходу спрямовані не на вивчення сухих правил, а на природнє, невимушене спілкування, наближене до реального. Це такі, як: «Детектив», «Звукова шкала», «Інтерв’ю», «Інтонація», «Декодер або Мовою тварин» та багато інших.

Широко запроваджуються й інтерактивні комп’ютерні ігри та тести із серії «Genki Enlish», які націлені на введення та закріплення лексики в одному файлі: користуючись яскравими анімованими картками, вихованці засвоюють лексичні одиниці, а потім, співаючи пісні чи виконуючи завдання, закріплюють лексику з теми, що значною мірою активізують інтерес до вивчення навчального матеріалу у дітей.

“Технології E-LEARNING в системі мовної підготовки в гуртку англійської мови“

Ровна Вероніка Миколаївна,

керівник гуртка «Англійська мова»

Суть технології.   Інтеграція цифрових технологій в освітній процес допомагає підвищити ефективність освіти – на цьому принципі і побудована концепція e-learning.

E-learning – це створення певного середовища, яке відрізняється від звичного навчання та спрямоване на отримання нових освітніх результатів. E-learning істотно розширює діапазон застосовуваних технічних засобів. Основна ідея цього підходу полягає в тому, що технічні засоби є невід’ємною складовою освітнього процесу, а ґаджети перетворюються на союзників педагога, являючись джерелом знань і навичок. Актуальним на сьогодні є формат BYOD (Bring Your Own Device — «Принеси свій пристрій»), який передбачає, що в ході заняття діти «допомагають» викладачеві вести заняття: шукають разом з ним інформацію за допомогою власних смартфонів. Або й взагалі освітній процес передбачає самостійний пошук здобувачами освіти інформації в системі Інтернет.

Ще один важливий аспект технології e-learning є використання сучасного підручника з інтерактивними додатками чи 3D-підручника із використанням так званої доповненої реальності.

Використання e-learning дає змогу якісно та ефективно організувати освітній процес, надаючи безліч переваг:

• доступне у будь-якому місці і в будь-який час;
• дозволяє використовувати найрізноманітніші та найсучасніші засоби та методи навчання (текст, відео, тести тощо);
• одночасне звернення до багатьох джерел навчальної інформації;
• застосування в освітньому процесі нових досягнень інформаційних технологій, які сприяють входженню людини у світовий інформаційний простір;

використання спеціалізованих форм контролю якості навчальних досягнень.

«Технологія біомеханіки Всеволода Мейєрхольда»

Сікалова Юлія Олександрівна,

керівник зразкового колективу театральна студія «Казкар»

Суть технології. Це система вправ, спрямованих на розвиток фізичної підготовленості тіла актора до негайного виконання даного йому акторського завдання.

Одним з «винаходів» Всеволода Мейєрхольда, найбільшого реформатора постановочного мистецтва, першого «автора театральної вистави», став особливий акторський тренінг, що отримав назву біомеханіка. Мейєрхольду був необхідний новий актор: що володіє усвідомленням свого місця в багатоскладовій композиції спектаклю і готовий, свідомо користуючись своїм тілом і голосом, відповідально брати участь в творчому процесі. Способом «створення» такого актора стала біомеханіка, яка змінила парадигму акторської роботи.

Це методологія виховання, яка розвиває у актора багато навичок, необхідних для сцени: 

• навичка виразного руху, вміння переходити від напруги до розслаблення, підкорювати дії певному ритму, контролювати баланс, фіксувати ракурси тіла (позиції); 

— здатність бачити себе зі сторони (внутрішнє дзеркало); 

• вміння працювати з предметом, взаємодіяти з групою та сценічним

      простором; 

• змобілізованість всього психофізичного апарату для творчої роботи.

Біомеханіка дозволяює актору природно і достеменно керувати механізмами рухів тіла та циркуляцією енергії. Мейєрхольд запропонував не пускати сплески енергії на самоплив, що призводить до нерівної акторської гри, зривам та непередбачуваності, а вдосконалювати навички самоконтролю та підкорювати енергію собі.

“Використання музично-дидактичних технологій на заняттях з музичного виховання дошкільнят“

Спиця Наталія Григорівна,

керівник гуртка “Веселі нотки”

Суть технології. На заняттях з музичного виховання з дітьми старшого дошкільного віку використовується ігрова продуктивна технологія розвитку творчості дитини, яка включає три основні моменти:

• метод активізації творчих проявів;
• метод моделювання музичної мови, що дозволяє відчути і показати

дитині ритмічні і звуковисотні відносини, динаміку, тембр, форму музичного твору;

• метод ігрового навчання.

Музично-дидактичні ігри проводяться на заняттях як окремий вид діяльності, тому мають навчальний характер, сприяють розвитку музичних здібностей.

Орієнтована мета:

• розвиток пісенних навичок за допомогою музично-ігрових поспівок;
• розвиток музичних здібностей (слуху, музичної пам’яті, відчуття ритму);
• ознайомлення з музичними інструментами та вокальними творами різного характеру;
• розвиток та збагачення рухової реакції дітей, уміння погоджувати рухи з музикою.

      Під час занять використовуються творчі завдання, що спонукають дітей мислити креативно. Важливим елементом занять є ігри на  «протанцьовування» ритму, «програвання» його рухами свого тіла (тупотіння, оплески, клацання). Саме руховими та м’язовими відчуттями діти найліпше запам’ятовують, будь яку інформацію, особливо ту, що пов’язана з ритмом. Рухи подаються дітям в ігровій формі, що сприяє легкому сприйняттю, швидкому розучуванню, а головне вся робота проводиться з радістю.

«Вокально-методичні принципи М.І. Глінки в сучасному навчанні вокалу»

Корячко Лариса Василівна,

 керівник студії вокального мистецтва «Віночок»

Суть технології. Засновницьку роль у створенні вокальної педагогіки М. Глінки відіграли традиції народно-пісенного виконавства; вони аналогічні вокально-естетичним поглядам композитора, а саме: повна єдність слів та наспіву; манера «казати» пісні, промовляти слова, хороша дикція; підкорення вокально-технічних засобів змісту пісні; володіння тривалою розгорнутою музичною фразою тощо.

Вокально-педагогічні, вокально-методичні принципи М. Глінки увібрали, з одного боку, глибокі традиції народнопісенного виконавства, високу вокальну культуру церковного співу, фонетичні особливості мови, романсову практику домашнього музикування; з іншого боку, суттєвий вплив на співаків здійснила італійська оперна школа та виконання ними французького оперного репертуару, що у злитті підготувало ґрунт для виникнення світського професійного співацького мистецтва. У його творчості здійснений синтез православного співацького мистецтва, народної пісенності та мелосу бельканто. Важливою рисою його методу є ставлення до вокального твору як до драматичного, що глибоко розкриває зміст поетичного тексту. М. Глінка глибоко переймався методичною стороною процесу виховання співаків і як вокальний педагог відрізнявся широтою поглядів на розвиток вокальної техніки, на тренування голосового апарата. Вокальна підготовка складалася з таких компонентів: розвиток музичного слуху та пам’яті, чіткість дикції, емоційна сприйнятливість, сценічна поведінка, вияв природного тембру голосу, вироблення рухливості голосу тощо. Вправи та методичні вказівки М. Глінки сприяють виробленню вільного, природного звукоутворення, виявленню тембру – як необхідного засобу вокальної виразності.

«Еко-хвилинки в системі роботи

гуртків образотворчого мистецтва»

Сидоренко Лариса Леонідівна,

керівник гуртка «Веселка» зразкового художнього колективу

студія образотворчого мистецтва «Палітра»

Суть технології. Цілеспрямований вплив на особистість вихованців з метою формування екологічної свідомості, екологічної культури, екологічної поведінки, екологічної відповідальності за допомогою розгорнутої системи засобів та методів: еко-повідомлення, еко-вікторини, еко-кросворди, еко-акції, еко-екскурсії і т.п.

Актуальність використання екохвилинок  полягає в залученні дітей до різних видів творчої та практичної екологічно значущої діяльності. Такі заняття навчають спостерігати, викликають потребу міркувати, спонукають робити висновки та узагальнення.