Банк даних використання інноваційних технології, які впроваджуються в роботу колективом Центру творчості дітей та юнацтва

Прилуцької міської ради Чернігівської області

 «Освітня модель «Школа сприяння здоров’ю».

Навчально-виховна програма «До здоров’я через позашкілля»

Савченко Тетяна Михайлівна,

директор ЦТДЮ

Колектив закладу веде цілеспрямовану роботу над проблемою здоров’язбереження вихованців. З цією метою у 2014 р. була започаткована навчально-виховна програма «До здоров’я через позашкілля».

Пріоритетна мета діяльності: виховання гармонійно розвиненої, самодостатньої, високоінтелектуально розвиненої молодої особистості – вимагає піклування про психічне, фізичне та духовне здоров’я дітей.

Мета програми:

  • створення максимально сприятливих умов для формування мотивації вихованців до занять та здорового способу життя;
  • формування у вихованців уміння цінувати життя та здоров’я;
  • упровадження передових інноваційних технологій, перспективного досвіду та психолого – педагогічної науки для зміцнення фізичного та психологічного здоровя вихованців;
  • пропаганда здорового способу життя.

Найефективнішими формами і методами роботи закладу в цьому напрямку є:

  • Заняття гуртків спортивно – оздоровчого напрямку:
    • Пішохідний туризм;
    • Айкідо;
    • Оздоровча фізкультура;
    • Аеробіка;
    • Реабілітаційна фізкультура;
  • Діагностика фізичного та психологічного стану здоров’я вихованців дошкільного віку;
  • Тиждень майбутнього першокласника;
  • Робота по відділам під час конкурсу «Кращий тематичний місячник»;
  • Робота психологічної служби;
  • Спортивні свята та заходи;
  • Сімейні спортивно – розважальні свята;
  • Проведення тематичних бесід, декадників по збереженню життя і здоров’я вихованців;
  • Просвітницькі акції;
  • Відео лекторії;
  • Батьківські збори;
  • Батьківський лекторій;
  • Випуск плакатів стіннівок;
  • Зустрічі з спортсменами, лікарями;

У 2012 році колектив взяв участь у конкурсі – захисті сучасної моделі навчального закладу «Школа сприяння здоров’ю», де став переможцем обласного етапу у номінації «Позашкільний заклад» і приєднався до Всеукраїнського проекту «Національна мережа шкіл сприяння здоров’ю».

Психологічний проект «Ефективний педагог»

Супруненко Олена Олександрівна,

практичний психолог ЦТДЮ

Актуальною потребою часу є педагог, здатний конкурувати з іншими джерелами впливу на інтелектуальний і духовний розвиток вихованця.  Адже  сучасна дитина –розвинена й нестандартна  особистість, яка  потребує  і  нестандартних  підходів. Стрімкий  суспільний  прогрес вимагає постійного оновлення педагога. Відповідність темпів його професійного зростання швидкості суспільних змін залежить перш за все від діяльності педагога по професійному самовдосконаленню та організації науково-методичної роботи навчального закладу.

Мета проекту: Допомогти  кожному  педагогу  повірити  у  власні  здібності  і стати  нестандартним  творчим  працівником.

Завданням проекту

  • розкриття потенціалу всіх педагогів закладу, надання їм  можливостей для  прояву  творчих  здібностей;
  • розвиток особистісно-ділових, особистісно-професійних якостей і професійних здібностей педагогічних працівників;
  • сприяння зміцненню психічного здоров’я керівників гуртків;
  • стимулювання самостійності педагогів у підвищенні власного професійного рівня, порівняння із  результатами  інших;
  • підвищення загальнокультурного рівня педагогічних працівників;
  • створення мотивації до  саморозвитку

Очікувані результати  реалізації  проекту:

  1. Готовність педагогів до  саморозвитку, прояву  активності та творчості.
  2. Реалізація власного внутрішнього ресурсу.
  3. Готовність педагога продуктивно взаємодіяти з досвідом колег, узагальнювати і поширювати свій досвід.
  4. Готовність педагога  сприймати  критику,  гнучко реагувати на різні ситуації і контролювати свої дії.

«Технологія саморозвитку М.Монтессорі на заняттях гуртка раннього розвитку дитини»

Тищенко Наталія Валеріївна та Припутненко Світлана Станіславівна,

керівники гуртків раннього розвитку дитини

«Академія дошкільних наук»

Суть методики Монтессорі полягає в тому, щоб підштовхнути дитину до самостійного навчання і для цього створюється спеціальне дидактичне середовище.

Складовою частиною цього “розвиваючого середовища» є Монтессорі-матеріали, які за рівнем ясності, структурою і логічною послідовністю відповідають періодам розвитку дитини, які сприятливі для навчання певним видам діяльності, виявлення обдарувань, виховання вміння володіти собою і формування ставлення до світу в цілому.
         Дидактичні матеріали служать, перш за все, тому, щоб сприяти духовному становленню дитини через розвиток її моторики та сенсорики, отриманню практичних навичок самообслуговування, оволодінню прийомами логічного мислення.

Технологія впроваджується на заняттях «Ігри Монтессорі» з дітьми 3-річного віку та в групах «Кенгуру» (за проектом «Навчаємося разом з батьками»). Заняття поділяється на два етапи: коло та творча зоні.

Кожне заняття у гуртку починається з роботи у колі. Коло – це спільна робота, спрямована на комплексний розвиток – моторики, координації рухів, слуху, пам’яті, мови, навичок спілкування. Під час занять у колі діти грають в пальчикові ігри, водять хороводи. Всі ігрові дії супроводжуються віршами і забавлянками. 

Другий етап роботи – творча зона. Це – творча групова діяльність, яка виконується за робочими столиками. Це може бути малювання, ліплення або аплікація. В даній зоні проводяться дидактичні ігри з прищіпками, крупами, ґудзиками, застібками, шнурівками, водою, тактильними матеріалами, лабіринтами, щипчиками та іншими багато-чисельними матеріалами.  Пiд час творчої частини заняття дітлахи не тільки здобувають практичні навички і розвивають художні здібності, але й накопичують словниковий запас.

«Використання паличок Кюізенера на заняттях математики з дітьми дошкільного віку»

(автор – бельгійський математик Джордж Кюізенер)

П’ятигорець Наталія Михайлівна,

керівник гуртка раннього розвитку дитини

«Академія дошкільних наук»

На заняттях гуртка раннього розвитку дитини педагог використовує відомий в усьому світі дидактичний матеріал,  розроблений  бельгійським математиком X. Кюізенером – «Розумні палички», або як його ще називають   – «Палички Кюізенера». 

        Використання паличок Кюізенера на заняттях з математики та логіки з  дітьми старшого дошкільного віку дає змогу дитині:

  • сенсорно сприймати колір та розмір;
  • порівнювати за величиною, довжиною, шириною, висотою;
  • розвивати кількісні уявлення, порядкову лічбу, орієнтування в просторі;
  • усвідомити склад числа з одиниць, із двох менших;
  • зрозуміти поняття парних і непарних чисел;
  • вирішити логічні завдання;
  • розвинути творчість і самостійність;
  • розвинути дрібну моторику та сприйняття.

Основні переваги освітньої технології:

  • Універсальність. Застосування технології не суперечить іншим методикам, тому вона може використовуватися як окремо, так і в поєднанні з іншими, доповнюючи їх.
  • Багатофункціональність. Вона є математичним посібником,  який дає змогу  підвести дитину до розуміння абстрактних і математичних понять. Створена безпосередньо для навчання математики  та розвитку математичних здібностей у дітей, при цьому сприяє розвитку дрібної моторики, просторовому  та  зоровому  сприйняттю.
  • Доступність. Проста і зрозуміла дітям, сприймається як гра. Вона доступна для роботи з дітьми віком від двох років.
  • Ця технологія сприяє розвитку пізнавальних процесів — у дитини формуються уявлення про порівняння, аналіз, синтез, логічні дії, кодування й декодування.

«Нетрадиційні техніки малювання

як засіб розвитку творчості дітей дошкільного вік»

Кишиневська Інна Олександрівна,

керівник гуртка «Кольорові долоньки»

Традиційні види дитячої художньої діяльності – малювання, ліплення, аплікація та інші – у їх предметному вираженні не дають можливості повною мірою реалізувати завдання творчого розвитку дити­ни. Саме тому інтеграція видів художньої діяльності найбільш ефективно забезпечує потребу кожної дитини вільно проявляти свої здібності й виражати інтереси, оскільки, з одного боку, дає більш багатоплановий і динамічний художній зміст, з іншого, – менш прив’язана до стандарту (стереотипу) в пошуку задумів, виборі матеріалів, технік, форматів, що забезпечує висо­кий творчий потенціал; приносить у діяльність дітей різноманітність і но­визну.

На заняттях гуртка «Кольорові долоньки» використовуються такі техніки: набризкування, пуантилізм, малювання на яєчній шкаралупі, метод монотипії, поролонові малюнки, воскографія, малювання через копіювальний папір, метод пальцевого живопису, ниткографія і інші.

«Оздоровчо-розвивальна технологія «Са-Фі-Дансе»

(автори – Фірільова Ж.Є., Сайкіна О.Г.)

Овод Вікторія Сергіївна,

 керівник гуртка раннього розвитку дитини

«Академія дошкільних наук»

Технологія спрямована на всебічний, гармонійний розвиток дітей дошкільного віку засобами танцювально-ігрової гімнастики, створення рухового режиму, позитивного психологічного настрою.

Завдання:

  • зміцнення здоров’я (сприяти оптимізації росту і розвитку опрно-рухового апарату, формувати правильну поставу, сприяти профілактиці плоскостопості, сприяти розвитку та функціональному вдосконаленню органів дихання, кровообігу, серцево-судинної та нервової систем організму);
  • удосконалення психомоторних здібностей дошкільника (розвивати м’язову силу, гнучкість, витривалість, швидкісно-силові і координаційні здібності, сприяти розвитку почуття ритму, музичного слуху, уваги;
  • розвиток творчих здібностей (виховувати вміння емоційного вираження, розкутості і творчості в рухах).

«Са-Фі-Дансе» має цілий ряд своїх особливостей, таких як:

  • своєрідний музичний супровід;
  • танцювальна направленість і модернізація стилю виконання звичайних гімнастичних вправ;
  • багаторазове повторення вправ, висока динаміка;
  • потоковий метод проведення заняття (одна вправа змінює другу майже без перерви);
  • показ вправ педагогом, що зводить до мінімуму словесне пояснення і підвищує ефективність занять тощо.

«Сендплей. Використання пісочної терапії на заняттях з молодшими дошкільниками» (автор – Дора М. Калфф)

Припутненко Світлана Станіславівна,

керівник гуртка раннього розвитку дитини

«Академія дошкільних наук»

Сендплей (в перекладі з англійської дослівно означає «пісочна гра») — є унікальним способом спілкування із світом і самим собою; способом зняття внутрішнього напруження і відкриття нових шляхів розвитку.

         Власне, це той метод, завдяки якому дитина з піску і невеличких фігурок будує свій індивідуальний і неповторний світ у мініатюрі. Граючись, вона виражає на піску те, що спонтанно виникає в її свідомості.
Ігри з піском дають дитині змогу відчути себе впевненою і вмілою: вона створює нове, не боїться ламати старе і щось змінювати. У пісочниці створено оптимальні умови для розвитку творчого потенціалу дитини, активізації її просторової уяви, образно-логічного мислення, тренування дрібної моторики рук. У процесі колективних ігор дитина усвідомлює морально-етичні норми, у неї формується гармонійний образ світу.

Мета і основні завдання пісочної терапії :

1. Створення оптимальних умов для розвитку творчого потенціалу дитини;

2. Активізація її просторової уяви,образно-логічного мислення, тренування дрібної моторики рук;

3. Формування гармонійного образу світу;

4. Удосконалення координації рухів,  дрібної моторики, орієнтації у просторі;

5. Стимуляція вербальної і невербальної активності у процесі гри, формування навичок позитивної комунікації;

«Методика Річарда Грехема «Genki English»

(«Енергійний англійський»)»

Щербін Максим Вікторович,

керівник гуртка «Англійська мова»

лінгвістичного клубу «Друга мова»

Специфікою технології є створення творчого мікроклімату, що передбачає максимальне залучення усіх вихованців у освітній процес. Це дає змогу вивести дітей на інший рівень сприйняття мови: від пасивного накопичення теоретичних знань до активного залучення свого мовного досвіду в практику ігрової діяльності, формування особистісних потреб у вивченні іноземної мови.

На заняттях керівник гуртка використовує різноманітні інтерактивні форми та прийоми роботи з активізації діяльності вихованців. Педагог вчить своїх вихованців, змагаючись, досягати успіхів та завдяки креативним рішенням долати труднощі, прививаючи  дітям прагнення до перемоги, до здорової конкуренції, дає змогу дітям висловлювати свою думку, розвивати уміння і навички усного мовлення, правильно оформлених у граматичному відношенні.

Цьому сприяють інтерактивні ігри  Річарда Грехема «Genki English» («Енергійний англійський»), які  завдяки комунікативному підходу спрямовані не на вивчення сухих правил, а на природнє, невимушене спілкування, наближене до реального. Це такі, як: «Детектив», «Звукова шкала», «Інтерв’ю», «Інтонація», «Декодер або Мовою тварин» та багато інших.

Широко запроваджуються й інтерактивні комп’ютерні ігри та тести із серії «Genki Enlish», які націлені на введення та закріплення лексики в одному файлі: користуючись яскравими анімованими картками, вихованці засвоюють лексичні одиниці, а потім, співаючи пісні чи виконуючи завдання, закріплюють лексику з теми, що значною мірою активізують інтерес до вивчення навчального матеріалу у дітей.

«Технологія біомеханіки Всеволода  Мейєрхольда»

Сікалова Юлія Олександрівна,

керівник зразкового колективу театральна студія «Казкар»

Суть технології. Це система вправ, спрямованих на розвиток фізичної підготовленості тіла актора до негайного виконання даного йому акторського завдання.

Одним з «винаходів» Всеволода Мейєрхольда, найбільшого реформатора постановочного мистецтва, першого «автора театральної вистави», став особливий акторський тренінг, що отримав назву біомеханіка. Мейєрхольду був необхідний новий актор: що володіє усвідомленням свого місця в багатоскладовій композиції спектаклю і готовий, свідомо користуючись своїм тілом і голосом, відповідально брати участь в творчому процесі. Способом «створення» такого актора стала біомеханіка, яка змінила парадигму акторської роботи.

Це методологія виховання, яка розвиває у актора багато навичок, необхідних для сцени: 

  • навичка виразного руху, вміння переходити від напруги до розслаблення, підкорювати дії певному ритму, контролювати баланс, фіксувати ракурси тіла (позиції); 

— здатність бачити себе зі сторони (внутрішнє дзеркало); 

  • вміння працювати з предметом, взаємодіяти з групою та сценічним

      простором; 

  • змобілізованість всього психофізичного апарату для творчої роботи.

Біомеханіка дозволяює актору природно і достеменно керувати механізмами рухів тіла та циркуляцією енергії. Мейєрхольд запропонував не пускати сплески енергії на самоплив, що призводить до нерівної акторської гри, зривам та непередбачуваності, а вдосконалювати навички самоконтролю та підкорювати енергію собі.

«Музично-педагогічна концепція Золтана Кодая»

Корячко Лариса Василівна,

 керівник студії вокального мистецтва «Віночок»

       Вихідною позицією музично-виховної концепції є переконання в тому, що основою музичної освіти і культури нації є народна музика, особливо народна пісня.

Система музичного виховання З. Кодая передбачає безліч різноманітних музично-методичних прийомів щодо організації творчої діяльності дітей, зокрема, імпровізації, відтворення та сприйняття музики. Її головна мета закласти основи музичної освіченості дітей, розвинути у них чутливість до рідної мови, озброїти, необхідними для вокального співу знаннями і навичками, викликати інтерес до музикування.

Головними особливостями даної методики є поєднання співочої діяльності дитини з різноманітними рухами, плесканням в долоні, ритмічним акомпанементом, іграми. Вихідною позицією концепції З. Кодая стало переконання в тому, що основою музичної культури нації, а отже, і музичного виховання, має стати народна музика. Основна увага в музичному вихованні дитини приділяється ознайомленню зі скарбами народної пісні.

Щоб полегшити та прискорити процес розвитку музичного слуху і техніки читання нот, педагог використовує метод відносної (ладової) сольмізації і ручних знаків. Ручні знаки є ефективним інструментом музичного навчання, так як вони візуально і кінестетичний підсилюють відчуття високих/низьких звуків та інтервальних співвідношень між заспівати звуками. Ручні знаки дозволяють поліпшити інтонацію дитині, особливо на ранніх етапах навчання, а також є надзвичайно корисними при створенні гармонійних послідовностей.

«Елементи економічної грамотності

в  структурі занять дівочої школи «Ассоль»

Яременко Ірина Володимирівна,

керівник дівочої школи «Ассоль»

Суть технології. Дитина і економіка лише на перший погляд здаються далекими один від одного. Дитина мимоволі зустрічається з економікою, навіть якщо її не вчать економіці. Вона дізнається, що таке «моє», «твоє», «наше», «обмін», «гроші», «ціна», «купити», «дешево», «продати», «заробити». Чим раніше розпочати економічну освіту дітей, тим їх дії і вчинки будуть більш раціональними, усвідомленими, адже саме в дитячому віці набувається первинний досвід елементарних економічних відносин.

         Процес економічного виховання в гуртку реалізується через різні форми його організації. Основною формою навчання є гра, яка наповнює життя дітей неповторним, цікавим змістом, організує і регулює їх поведінку, коригує психіку і допомагає виявляти і задовольняти свої інтереси. Засвоїти складні економічні поняття для дітей віком від 6 до 8 років допомагають персонажі знайомих казок: «Муха – Цокотуха», «Буратіно», в яких економічний зміст розкривається у вигляді проблемних ситуацій, вирішення яких розвиває логіку, нестандартність, самостійність мислення, комунікативно-пізнавальні навички. Для більш старшої вікової категорії знайомство з бюджетом здійснюється через застосування практичних вправ: виготовлення макета сімейного бюджету, створення власної реклами, проведення дослідження на тему: «Покупки в магазині» та «Бюджетне святкове меню». які на власному досвіді дають змогу зрозуміти як правильно робити закупки продуктів, які продукти найнеобхідніші для святкування, а без яких ми можемо і обійтися, які магазини міста найбільш економніші, які супермаркети найакційніші та на чому можна зекономити.

«Еко-хвилинки в системі роботи

гуртків образотворчого мистецтва»

Сидоренко Лариса Леонідівна,

керівник гуртка «Веселка» зразкового художнього колективу

студія образотворчого мистецтва «Палітра»

Суть технології. Цілеспрямований вплив на особистість вихованців з метою формування екологічної свідомості, екологічної культури, екологічної поведінки, екологічної відповідальності за допомогою розгорнутої системи засобів та методів: еко-повідомлення, еко-вікторини, еко-кросворди, еко-акції, еко-екскурсії і т.п.

Актуальність використання екохвилинок  полягає в залученні дітей до різних видів творчої та практичної екологічно значущої діяльності. Такі заняття навчають спостерігати, викликають потребу міркувати, спонукають робити висновки та узагальнення.

«Вивчення професійної термінології

шляхом складання сюжетних розповідей»

Шигань Нінель Дмитрівна,

керівник гуртка «Юний художник»

зразкового художнього колективу студія образотворчого мистецтва «Палітра»

Провідна ідея авторської інновації, яку впроваджує керівник на заняттях гуртка, полягає у використанні певної сукупності технологій навчання естетичного спрямування, що сприяють розвитку загальнокультурних компетентностей, інтересів, умінь і навичок, підвищення духовного потенціалу,  формуванні пізнавальних, творчих, комунікативних компетентностей вихованців, в гармонійному доповненні змісту образотворчого мистецтва елементами культури, що забезпечить готовність вихованців реалізувати особисті якості в індивідуальній чи колективній діяльності.

Для кращого осмислення та запам’ятовування нового матеріалу під час  кожного заняття під  керівництвом  педагога вихованцями з конкретної теми складається  розповідь з  використанням  термінів та виразів, які побутують в мистецтвознавстві.