u6ju6

ПСИХОЛОГІЧНА СЛУЖБА ПРОПОНУЄ:

  • допомогу при вирішенні особистих проблем;
  • покращення стосунків;
  • допомогу у виборі професії;
  • покращення самооцінки;
  • самопізнання шляхом тестування та анкетування;
  • заняття у тренінгових групах.

І ГАРАНТУЄ:

  • анонімність;
  • добровільність;
  • розуміння;
  • безкоштовність

ОСНОВНІ НАПРЯМКИ ДІЯЛЬНОСТІ ПСИХОЛОГІЧНОЇ СЛУЖБИ ЦТДЮ:

  • психодіагностичне обстеження дітей, педпрацівників, батьків та колективів;
  • реабілітація: надання соціальної  та психолого-педагогічної допомоги людям у кризових ситуаціях;
  • своєчасне попередження відхилень у психофізичному розвитку та становленні особистості;
  • розробка, апробація застосування моделей поведінки  в різних умовах життєдіяльності. Визначення тенденцій розвитку груп;
  • консультативно-методична допомога всіх учасників навчально виховного процесу;
  • психологічна просвіта: підвищення рівня психологічної культури всіх учасників навчально-виховного процесу.

ПСИХОЛОГІЧНА СЛУЖБА ЦТДЮ ОРГАНІЗОВУЄ ТА ПРОВОДИТЬ:

  • ігрові тренінги для дошкільнят;
  • круглі столи та корисні зустрічі з представниками спецслужб;
  • корекційні тренінги та психологічні ігри з різновіковими групами;
  • інформаційні виставки та збори для батьків за запропонованими ними темами;
  • релаксаційні та навчальні тренінги для гуртківців та педколективу;
  • тренінги для студентської молоді міста;
  • декадники по впровадженню здорового способу життя та толерантного ставлення до ВІЛ – інфікованих;
  • заходи превентивного виховання;
  • допомога у професійному самовизначенні;
  • анкетування та тестування дітей, батьків та педпрацівників.

СХЕМА ЗВ’ЯЗКІВ ПСИХОЛОГІЧНОЇ СЛУЖБИ ЦТДЮ

Психологічна служба позашкільного закладу є невід’ємною складовою частиною державної системи охорони здоров’я молодих громадян України та діє з метою виявлення та створення оптимальних соціально-психологічних умов для розвитку творчої особистості

 

 Тренінговий блок у рамках засідання Школи сучасних батьків

«Батьки і педагоги : спілкуємось , як в єдиній родині»

Дата проведення : 13.10.15

Учасники : батьки разом з вихованцями АДН

ПІДГОТУВАЛА І ПРОВЕЛА : ПРАКТИЧНИЙ ПСИХОЛОГ БОРСЯК Л.О.

Мета: ознайомити батьків з методикою досягнення позитивних результатів, формування соціально-комунікативної компетентності дітей. Учити батьків об’єктивно оцінювати власну дитину.

 

Не виховуйте дітей,

все одно вони будуть схожі на вас.

Виховуйте себе.

Вступне словo

Життя малюка сповнене різноманітних, складних для нього ситуацій та перешкод. І саме дорослі мають навчити знаходити вихід із них, почуватися впевнено й комфортно, бути готовими до труднощів та їх подолання.

Родина відіграє важливу роль у підготовці до життя своєї дитини. І позашкільний заклад – ідеальний помічник батьків у цій важливій справі. Першочергове завдання педагогів і батьків – навчити малюків способам позитивного розв’язання різних проблем.

 

Перш ніж ми перейдемо до програми та основного змісту тренінгу, зазначу такі три важливих моменти, установки, які варто пам’ятати в ході всього тренінгу.

По-перше: ідеальних батьків не буває. Батьки – не боги, а живі люди, зі своїми слабостями, настроєм, інтересами. Народження дитини не означає автоматично, що ми піднімаємось на п’єдестал Батько і Мати, стаємо непорушними і невразливими авторитетами. Слава Богу, ми не ідеальні, інакше наші діти не навчились пробачати і співчувати. Якщо батьки розуміють це, приймають себе, такими, які вони є, відступає гнітюче почуття провини, у них з’являється можливість для змін, руху вперед!

По-друге: який би видатний психолог і педагог не спілкувався з нами, позитивні зміни настануть лише тоді,  коли ми почнемо діяти, використовувати теорію на практиці. Часто батьки кажуть: «Дуже гарно написано чи сказано, але на практиці, мабуть, нічого не вийде…» Якщо так міркувати, то і справді нічого не вийде, і від тренінгу не буде ніякої користі. Тому велике прохання – використовувати отриману інформацію в спілкуванні відразу ж після першого заняття. Батьки кажуть: «Це якось неприродно – всі ці нові звертання до дітей». Але спочатку будь-яка діяльність, коли ми лише вчимось – неприродна (вчимось писати, їздити на велосипеді, по-новому спілкуватись з дітьми), але поступово, після багаторазового повторення дія входить у звичку і стає природною.

По-третє: Тренінг не випадково називається «….мистецтво спілкування», тому що мистецтво передбачає творчість та інтуїцію – а без творчого підходу та відчуття «серцем» у спілкуванні з дітьми можна «застрелитись».

  • Отже, починаємо!Основна задача сьогоднішнього тренінгу з батьками – вправляння в позитивному розв’язанні життєвих ситуацій.

!!!  Діти переходять у дитячу зону за столи і виконують завдання – тест «Кого дитина запросить на День народження» . Разом розфарбувати малюнок,  підписати і «розсадити» за столом всіх тих, кого хоче бачити дитина  на своєму дні народженні.

Куди сяде ваш малюк?(Міні-експеримент)

Мета: визначення стосунків між дитиною і батьками.

Діти, а чи любите ви День народження? Чому?( висловлювання)

Зазвичай на день народження готують багато різних смачних страв, але тут художник забув це зобразити. Тому я попрошу вас, разом з мамами намалювати на столі те, чим би ви пригостили гостей. Любі мами, коли робота буде завершена, запитайте у свого малюка на який стільчик він сяде і підпишіть його. ( мами разом з дітьми «прибирають» стіл)

Після завершення роботи психолог зачитує  значення вибраної позиції дитиною – мами роблять самі для себе висновки, дивлячись на малюнок.

Висновок. Якщо дитина вибирає стіл по¬ряд з мамою, татові слід подумати про своє ставлення до дитини. Якщо дитина захотіла сісти між батьками і при цьому запропонувала пересісти комусь із вас, радійте — він ставиться до вас однаково. А якщо дитина захотіла сісти окремо в куток на стільчик — треба бити тривогу — малюку в сім’ї самотньо.

(в кінці заняття даю коментар кожного малюнка дітей її батькам)

  1. Привітання. Продовжити речення.

Мета: розвиток асоціативного мислення.

Давайте сьогодні привітаємось вимовляючи такі слова: « Привіт, мене звати….. сьогодні я схожий на….. ( чашку кави), тому, що….(вона хоч і гаряча, але швидко холоне. Так  саме і я – спочатку гарячкую, але згодом – заспокоююсь.)

Всі учасники висловлюються по колу.

  1. Вправа «10 Я»

Мета: розвиток у дорослих вміння відмічати сторони власного «Я» та вміння знаходити позитив у власних дітях

Психолог роздає дорослим аркуші де написано 10 разів  «Я….»  та 10 разів «Моя дитина…»(Додаток 4)   і пропонує їм продовжити речення

Діти спостерігають і допомагають батькам. Після завершення кожен учасник зачитує те, що написав, висловлюється що було легко писати, а що важко. Діти говорять про те, що їм найбільше сподобалося про себе почути.

 

  1. 3. Мамина казочка (рухавка – диктант)

Мета: розвиток комунікативних рис, акторських здібностей.

Уся група ділиться на дві частини : батьки і діти. Діти знаходяться в колі, а батьки сидять на своїх місцях. Батькам дається надрукований текст – завдання. Читають по-черзі. Діти виконують тільки те завдання – рух, яке прозвучало саме від їхнього тата чи мами.

Потім я пропоную дітям разом виконувати все разом.

Питання до дітей :

  • Чи хотілося вам, щоб всі завдання називали тільки твої тато і мама? Чому?
  • Коли ти виконував/ла вправу з більшим задоволенням?

Питання до батьків:

  • Коли ви говорили завдання , то на кого ви дивилися постійно чи більше всього? Чому?
  • Коли звучало завдання для всіх , і його виконували діти, на чию дитину ви дивилися? Про що це говорить?

 

  1. «Курча» на долоні

Завдання для батьків – посадити уявне жовте курча собі на долоню й спробувати переконати себе, що це символ виховного впливу на їхню дитину; його можна мінять, віддать….. упало…зникло…сховали

Обговорення :

  • Чи хотілося б вам тримати під контролем ситуацію спілкування з вашою дитиною завжди?
  • Як і чому мінялися ваші відчуття, коли уявне курча міняло місце дислокації?

 

Такі ігри допомагають батькам краще зрозуміти себе та інших, спонукають їх до партнерства у реалізації спільних завдань, позитивно налаштовують їх на спільну роботу з педагогами і вчать розуміти дитину.

 

  1. Вправа “Щаслива сім’я”(Вінок )

Мета: надати можливість учасникам використати знання про сім’ю, родину шляхом створення колажу.

Обладнання: роздатковий матеріал, аркуші паперу, кольоровий папір, клей, ножиці, маркери, вирізані іграшки та великий картонний вінок.

Тренер пропонує учасникам об’єднатися в кілька груп , які працюватимуть над створенням колажу сім’ї, на основі поданої їм інформації та використовуючи власний досвід. Після завершення роботи учасники групи повинні презентувати свої роботи у великому колі.

На іграшках-вирізках учасники підгруп мають вписувати власні успіхи у вихованні, звертаючи увагу на вікові обмеження .

Наприкінці вправи такий «вінок досвіду»  вийде у кожної підгрупи.

 

  1. Експрес – завдання на тему «Портрет моєї дитини»

завдання: написати і створити на аркуші А4 портрет своєї дитини використовуючи 10 іменників, 10 прикметників). Робити це треба дуже швидко.

Обговорення

Чи було цікаво виконувати завдання? В чому були труднощі?

Після завершення обговорення кріпимо «портрети» на «Щасливий будиночок» (фото до заняття)

 

  1. Обніми і погойдай (рухавка )

Мета: усвідомлення почуття цілісності між дитиною і дорослим; налагодження позитивних стосунків між дитиною і дорослим; відчуття необхідності одне одному.

Дитина сідає на підлогу. Мама (або тато) сідає за нею й обнімає, пригортає дитину до себе. Після цього вона починає легенько погойдувати дитину. Якщо на тренінгу присутні і мати, і батько дитини, то дитина сидить між батьками, ніби в човнику. Під час погойдування спробуйте передати дитині всю свою любов, заспокоїти її, передати їй почуття захищеності, потрібності.

 

  1. Вправа «Музична пауза»

Мета: розвиток вміння розуміння один одного та емпатії.

Психолог пропонує учасникам ( пари мама+дитина)  дитячу пісеньку (наприклад «У лісі, лісі, темному» або Пісенька Колобка..) пром’явкати, прогавкати, промукати, прокукурікати, прокудкудакати, прохрюкати, промекати…Завдання написані на листочка і  кожна пара витягує  для себе із чарівного стаканчика.

 

  1. Спільний малюнок (вправу рекомендую батькам для частого використання вдома, як цікавої гри та налагодження контакту або примирення)

Психолог пропонує присутнім сісти за столики. Кожна пара отримує аркуш А-4, фарби і 1 пензлик. Потрібно намалювати малюнок на вільну тему, спільно, одночасно з малюком, тримаючи пензлик разом (це може бути навіть маркер

) Розмовляти при цьому забороняється.

Обговорення.

– що вдавалося легко, а що заважало виконанню завдання;

–  хто був ініціатором;

– якщо дитина проявляла ініціативу, як було дорослому.

Психолог. Наше життя побудоване так, що в будь-якому місці, в будь- який час нам необхідно взаємодіяти з іншими. Дуже часто буває, що дітей ми ігноруємо, вважаючи, що вони «ще діти». Цим самим занижуємо самооцінку дитини, виховуємо почуття неповноцінності. Тому спілкуючись з дітьми, пам’ятаймо про те, що діти все чують, розуміють і навіть можуть дати слушну пораду – як дивно це б не звучало.

  1. Спільне коло «Струм»

Учасники тиснуть по колу руки сусіду зліва, передаючи таким чином струм, який отримали за час проведення заняття.

 

АПЛОДИСМЕНТИ один одному!

 

Додаток 1

За словами Адлера, жодна дитина не є безнадійною. Ми повинні бути свідомими впливу, який маємо на наших вихованців, та прикладу, який даємо їм своєю постановою та поведінкою:

  • Якщо дитина зростає в атмосфері критики, вона вчиться засуджувати.
  • Якщо дитина зростає в атмосфері ворожнечі, вона вчиться боротися
  • Якщо над дитиною глумляться, вона стає соромливою.
  • Якщо дитина живе під страхом, вона стає боязкою.
  • Якщо дитину постійно соромлять, вона звикає почуватися винною.
  • Якщо дитина зростає у толерантному середовищі, вона вчиться бути терплячою.
  • Якщо дитину часто підбадьорюють, вона вчиться впевненості.
  • Якщо дитина зростає в сфері прийняття, вона вчиться любові.
  • Якщо дитина зростає в атмосфері похвали, вона вчиться любити саму себе.
  • Якщо дитина зростає з визначенням, вона усвідомлює, що добре мати мету.
  • Якщо дитина живе у чесному середовищі, вона приходить до розуміння, що таке правда.
  • Якщо дитина живе у справедливому середовищі, вона вчиться бути справедливою.
  • Якщо дитина почувається безпечно, вона вчиться довіряти собі і тим, хто біля неї.
  • Якщо дитина оточена приязню, вона вчиться спостерігати світ як гарне місце, щоб жити, любити і щоб її любили.

 

Додаток 2

Заповіді батьківства

1.Люби свою дитину!

Радій її присутності біля тебе, приймай її такою, якою вона є, бо то твій паросток, твоє творіння. Не ображай і не принижуй її, не розхитуй її віри в себе, не завдавай болю несправедливою покарою, не відмовляй у твоїй довірі, дай їй привід любити тебе.

2.Оберігай своє дитя!

Захищай дитину від фізичних та душевних небезпек, навіть, якщо доведеться жертвувати власними інтересами й ризикувати своїм життям. Не зважай ні на що, коли йдеться про твоє дитя, про твою дитину квітку, яку можуть знівечити.

3.Будь добрим прикладом для своєї дитини!

Прищеплюй до духовних вартостей свого народу і сам живи, дотримуючись його традицій. Стався до дитини з великою відповідальністю, їй потрібне таке домашнє вогнище, де сім’я дружна, де шанують і люблять людей похилого віку, де підтримують тісні та щирі зв’язки з усім родом та друзями.

4.Грай зі своєю дитиною!

Віддай дитині стільки часу, скільки необхідно для її розвитку. Менше зважай на свої власні інтереси, бо інтереси дитини – водночас і твої. Багато розмовляй з нею, не відвертайся, коли вона щось говорить: може саме в ту мить дитина звіряється тобі найбільшими таємницями свого життя. Грай з нею так, як їй подобається, приймай серйозно її гру, світ її уяви.

5.Працюй зі своєю дитиною!

Допомагай дитині, коли вона намагається взяти участь у якійсь справі. Коли підросте, потроху залучуй до праці з людьми і для людей. На дозвіллі, під час канікул, не бідкайся, що вона втомиться від роботи, бо для неї праця з дорослими – то погляд у майбутнє.

6.Дозволь дитині набувати життєвого досвіду, нехай навіть не безболісного, але самостійного!

Дитина визнає лише такі враження, які пережила самостійно, а твій власний життєвий досвід (хоч як тобі прикро) часто-густо не важить для неї нічого. Тож дай їй змогу самій “збирати свою скриню”, навіть якщо тут існує певний ризик. Надмірна опіка й тепличні умови життя можуть викликати соціального інваліда.

7.Покажи дитині можливості і межі людської волі!

Розкрий перед дитиною чудові можливості розвитку й самоутвердження людської особистості відповідно до її особливостей та обдарованості. Водночас показуй на прикладах, що кожен має визнавати норми співжиття і дотримуватися їх у родині, в колективі, у суспільстві.

8.Привчай дитину бути слухняною!

Стеж за поведінкою дитини і спрямовуй її так, щоб учинене нею не завдавало шкоди ані її самій, ані будь-кому. Не обминай моментів, коли вона не гарно поводиться у твоїй присутності, зауваж і поясни, чому треба чинити саме так, а не інакше, для неї це буде наукою. Винагороджуй за додержання установлених правил, однак у разі нагальної потреби наполягай на шануванні їх за допомогою розумного покарання.

9.Чекай від дитини лише таких думок та оцінок,на які вона здатна на даному етапі свого розвитку і які може підказати її власний досвід!

Мине багато часу, доки дитина навчиться орієнтуватись у складному світі, що оточує її. Допомагай її, скільки зможеш, і вимагай від неї власної думки чи самостійного висновку тільки з урахуванням реалій її вікового розвитку і вже набутого досвіду.

10.Давай дитині змогу набувати такі враження, які полишатимуть вартісні спогади!

Дитина, як і дорослий, “живиться” різними враженнями, які знайомлять її з довкіллям і життям інших людей. Дбай про те, щоб вона бачила, чула, відчувала, якомога більше цікавого для себе, щоб збагачувалася корисними знаннями і добрими почуттями.

 

 

                                          ЗАТВЕРДЖЕНО

Директор ЦТДЮ

_________Т.М.Савченко

_____________2014р.

 

ПОЛОЖЕННЯ

про інноваційний психологічний проект «Ми будемо з тобою поруч»

на 2014-2017 р.р.

 

 

                                                                                    Розробила :

завідуюча організаційно-масовим відділом ,

 практичний психолог Борсяк Л.О.

 

 

                    Актуальність проекту

 

Інноваційний проект  є комплексом заходів , що  передбачають проведення в ЦТДЮ заходів із залученням вихованців з обмеженими можливостями , їх психологічний супровід та залучення вихованців старшого шкільного віку до волонтерського супроводу дітей, що навчаються і виховуються

вдома.

Проект створений з метою  залучення до соціально-психологічної роботи з різними верствами населення добровільних помічників-волонтерів.

Робота у рамках проекту розрахована на три роки.

 

    Основними завданнями проекту  є:

 

  • забезпечення психологічної підтримки дітей з обмеженими можливостями  під час здобуття ними позашкільної освіти відповідно до їх нахилів,  здібностей, індивідуальних психічних та

фізичних особливостей;

  • забезпечення стійкої соціальної  адаптації  дітей з обмеженими можливостями  до  умов ПНЗ, безперешкодного спілкування ;
  •  надання комплексної   педагогічної,   психологічної  та соціальної  допомоги  дітям,  які потребують  корекції  фізичного  та  (або)  розумового  розвитку, тривалого лікування та реабілітації;
  • надання методичної   і   консультаційної   допомоги  психолога  сім’ям,

залучення батьків до процесу виховання,  навчання та  реабілітації

дитини;

  • взаємодія з   громадськими  організаціями  з  метою  сприяння

всебічному розвитку дітей,  які потребують корекції  фізичного  та

(або) розумового розвитку;

  • провадження експериментальної та інноваційної діяльності.

 

Робота у рамках проекту проводиться  за такими основними напрямами:

  • соціальна адаптація дітей з обмеженими можливостями ;
  • організація роботи з підготовки дітей до шкільного навчання;
  • проведення різних форм освітнього процесу (заняття в гуртках,

секціях,  студіях, педагогічних семінарів, родинних тренінгів  ) для якісного різнобічного супроводу ;

  • проведення серед     населення   волонтерами   роз’яснювальної    роботи,

спрямованої на розуміння проблем сімей,  що виховують  дітей,  які

потребують   корекції  фізичного  та  (або)  розумового  розвитку,

виховання толерантного ставлення до таких дітей;

  • надання педагогам та батькам кваліфікованої допомоги з питань

розвитку,   виховання,   навчання,   реабілітації   та  соціальної

адаптації  дітей,  які  потребують  корекції  фізичного  та  (або)

розумового розвитку;

  • психолого-педагогічне обстеження   дітей   та   вивчення   їх

оточення,  розроблення  індивідуального  плану  корекції  розвитку

дитини   на   основі   індивідуальної   реабілітаційної  програми,

здійснення  системних  психолого-педагогічних  заходів   з   метою

усунення   відхилень   у   психофізичному   розвитку  та  сприяння

всебічному розвитку дитини;

Цільові групи: керівники гуртків, практичні психологи, вихованці з обмеженими можливостями, вихованці-волонтери (члени дитячого самоврядування).

Етапи роботи у рамках проекту:

ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ АСПЕКТ:

  • Реєстрація учасників проекту,комплектування команди волонтерів із представників гуртківського самоврядування , педагогів ЦТДЮ;
  • Ознайомлення учасників проекту з планом заходів щодо його реалізації;
  • Визначення функціональних обов’язків кожного учасника проекту;
  • Розробка заходів для роботи у рамках проекту.

ІНФОРМАЦІЙНИЙ АСПЕКТ

  • Проведення міні-лекторіїв з учасниками проекту на теми роботи з людьми з обмеженими можливостями;
  • Проведення навчальних тренінгів з гуртківцями-волонтерами щодо вивчення різних форм роботи з дітьми,що мають вади;
  • Висвітлення у ЗМІ та на освітніх сайтах досвіду роботи з дітьми,що мають обмежені можливості.

НАВЧАЛЬНИЙ АСПЕКТ

  • Закріплення навичок спілкування з вихованцями з особливими потребами;
  • Тренінги з волонтерами щодо вивчення різних форм роботи з дітьми з особливими потребами;
  • Відпрацювання елементів інтерактивних методів роботи з дітьми, що мають вади розвитку.

ПРОДУКТИВНИЙ АСПЕКТ

  • Проведення заходів з вихованцями,що мають обмежені можливості;
  • Створення продуктів спільної діяльності (буклети, творчі роботи) тощо.

РЕФЛЕКСІЯ

1.Аналітичний психолого-педагогічний семінар з питань ефективності реалізації завдань проекту.

2.Представлення творчих напрацювань волонтерів.

  1. Узагальнення матеріалів.
  2. Обмін досвідом роботи у рамках проекту.

 

Очікуваний результат

1.Сформованість  в учасників навчально-виховного процесу системи ціннісних орієнтацій, розвиток толерантності у ставленні до дітей з обмеженими можливостями.

2.Створення на базі ЦТДЮ стабільної бази підтримки дітей з обмеженими можливостями та їхніх сімей.

3.Розвиток у дітей з особливими потребами навичок самостійної навчальної праці й підвищення відповідальності за навчальний результат.

  1. Розповсюдження досвіду психологічної та соціальної підтримки літей з обмеженими можливостями.

 

ТРЕНІНГ  «БЕЗ НАС НЕ ОБІЙТИСЯ»

 для активу гуртківців у рамках психологічного інноваційного проекту волонтерського супроводу дітей з обмеженими можливостями 

«Ми будемо з тобою поруч»

 

  1. БЕСІДА «ЩО ТАКЕ ВОЛОНТЕРСЬКА РОБОТА. ЯК ПОВОДИТИСЯ В ГРУПІ (КОЛЕКТИВІ,ДЕ ПРИСУТНІ ЛЮДИ З ОБМЕЖЕНИМИ МОЖЛИВОСТЯМИ)» за напрямками :
  • Загальні правила етикету при спілкуванні з інвалідами
  • Люди, які мають труднощі у пересуванні
  • Люди з поганим зором і незрячі
  • Люди з вадами слуху
  • Люди з затримкою в розвитку і проблемами спілкування
  • Люди з порушеннями психіки
  • Люди, які відчувають труднощі в мові ( інформаційні додатки за напрямками)

 

  1. Притча про цвяхи (5 хв.)

Жив собі хлопчик із жахливим характе­ром. Якось батько дав йому мішок цвяхів і звелів по одному забивати їх у паркан що­разу, коли хлопчик втрачає терпець і з ки­мось свариться. У перший день він забив 37 цвяхів. Згодом навчився контролювати себе, і кількість цвяхів щодня зменшувалася. Хлопчик зрозумів, що легше опановувати свої емоції, ніж забивати цвяхи.

Нарешті настав день, коли він не забив жодного цвяха. Син підійшов до батька і сказав про це.

Тоді батько звелів синові витягати з пар­кана по одному цвяху в ті дні, коли він не втратить самоконтролю і ні з ким не по­свариться.

Минав час, і згодом син зміг похвали­тися батькові, що у паркані не залишилося жодного цвяха. Батько відповів: „Ти доб­ре поводишся, але подивися, скільки дірок залишилося… Паркан уже ніколи не буде таким, як колись”.

Висновок: Якщо ви з кимось сваритеся й говорите щось неприємне, то залишаєте після себе такі ж рани, як ці дірки від цвяхів. І рани залишаються, незважаючи на те, скільки разів ви потім вибачитеся. Словесні рани заподіюють такий же біль, як і фізичні.

Не залишайте на своєму шляху таких дірок! Не забивайте цвяхів ворожнечі, не­розуміння, жорстокості в душі людей! Будьте толерантними!

 

  1. Тест „Коефіцієнт товариськості” (15 хв.)

Тренер: А зараз кожному з вас я роздам тест „ Коефіцієнт товариськості”. Вам слід відповісти на запитання „так”, „інколи” або „ні”. У вас на це є 5 хв. ( Діти опрацьовують тест )

Тест „ Коефіцієнт товариськості”

  1. Ти хвилюєшся, коли на тебе очікує будь-яка зустріч ( з друзями, родичами)?
  2. Чи відкладаєш візити до лікаря на останній момент?
  3. Чи викликає в тебе незадоволення або роздратування доручення виступити з доповіддю або з повідомленням на уроці, на класній годині чи зборах?
  4. Тебе просять занести доручення в іншу, зовсім не знайому школу. Ти підеш туди?
  5. Чи ділишся ти своїми переживаннями з рідними, друзями або знайомими?
  6. Чи дратує тебе, коли незнайома людина на вулиці звертається з дзмланням ( показати дорогу, повідомити час)?
  7. Чи вважаєш ти, що побутує проблема „батьки і діти” і чи людям різних поколінь важко зрозуміти один одного?
  8. Чи посоромишся ти нагадати товаришу (подрузі), що він (вона) забув (забула) повернути тобі три гривні, що їх давно позичав (ла) у тебе?
  9. У буфеті чи їдальні тобі подали недоброякісну страву. Ти промовчиш і сердито відсунеш тарілку?
  10. Чи неприємно тобі, якщо, скажімо, у гостях незнайома людина чіпляється до тебе з розмовами?
  11. Тобі не до вподоби будь-які черги ( у магазині, бібліотеці, касі кінотеатру). Чи відмовишся ти у зв’язку з цим переглянути новий фільм?
  12. Чи боїшся ти брати участь у розв’язанні конфліктної ситуації у класі?
  13. Чи погоджуєшся ти з будь-якою оцінкою популярної музики, фільмів, книг, яка не збігається з твоєю думкою?
  14. Ти не будеш втручатися у суперечку, з’ясування якихось питань, навіть якщо знаєш правильне розв’язання?
  15. Тобі легше висловити свою думку, погляд у письмовій формі?
  16. Чи викликає у тебе прикрість будь-яке прохання допомогти розібратися у навчальному матеріалі?

 

  1. Вправа „Жива анкета” (10 хв.)

Мета- визначити реальне ставлення до проблем людей з обмеженими можливостями у вихованців закладу.

Тренер: Учасники по колу дають відповіді на три запитання анкети.

  1. Що ти вважаєш найважчим у житті твоїх однолітків з обмеженими можливостями?
  2. Чим би ти хотів /міг допомогти своїм одноліткам з обмеженими можливостями?
  3. Без чиєї сторонньої допомоги не можуть прожити люди з обмеженими можливостями?
  4. РОЗБІР ВАЖЛИВИХ ПРАВИЛ для успішного спілкування :
  5. Виявляти щирий інтерес до інших. Бути радником, вивчаючи індивідуальні особливості людей завжди і всюди. Намагайся зрозуміти людей, подивитися на світ їхніми очима. Бути уважним до людей.
  6. Не принижувати самооцінку іншого. Пам’ятати, що піклування про самооцінку іншого – найкращій спосіб піклування про власну!
  7. Не звинувачувати, не критикувати, не спробувавши зрозуміти іншу людину.
  8. Не хвалитися, не демонструвати байдужість до когось, а навпаки, дати їй змогу відчути перевагу над вами, виявляти в комусь гарні риси характеру, хвалити людину.
  9. Бути уважним слухачем. Заохочувати інших розповідати про себе, вести розмову довкола інтересів співрозмовника.
  10. Посміхатися.

 

  1. Вправа „Подарунок” (5 хв.)

Мета: зняття напруження, релаксація.

Тренер:Сядьте зручніше і закрийте очі. Три рази глибоко вдихніть і видихніть… Ви повертаєтеся додому. Зима… Йдучи, ви милуєтеся засніженими деревами, прислухаєтесь, як рипить під ногами сніг. Та закінчується освітлена вулиця, ви повертаєте в неосвітлений провулок… І все здається вам таким знайомим і водночас незнайомим… Уважніше глянувши, ви помічаєте маленьку крамничку, якої ніколи не було на вашій вулиці. Підходите ближче. Магазин відчинений, вас охоплює сумнів, бажання зайти… Заходьте. На вітринах у цьому маленькому, на перший погляд, магазині є все… Низький на зріст продавець… Сивий… З довгою борідкою… Ніби герой якоїсь дитячої казки… Ви уважно та з з цікавістю розглядаєте вітрини… Незвичні предмети, які на них лежать… Продавець підходить до вас і пропонує вам узяти річ, яка вам сподобалась, на пам’ять… Вийшовши з незвичайного магазину і оглянувшись, ви помічаєте, що ніякого магазину немає, все стало звичайним та знайомим. Гляньте, що саме ви тримаєте в руках, який подарунок ви взяли на згадку. Три рази глибоко вдихніть і видихніть… відкрийте очі. Ви заслужили подарунок який ви самі собі обрали.

Обговорення:

–         Чи хтось хоче розповісти, що саме було у нього в руках, який подарунок собі зробив?

– Як ви думаєте, який подарунок попросила б людина з обмеженими можливостями?

 

  1. Вправа „Твоє життя” (10 хв.)

Мета: дати учасникам можливість відпочити.

Тренер:Кожен учасник має намалювати щось таке, що символізуватиме учасника в ди­тинстві й зараз; коротко записати (або сим­волічно намалювати), чим би міг допомог­ти тій маленькій дитині учасник із позиції сьогоднішнього досвіду й, навпаки, що мог­ла б порадити та дитина дорослому учас­нику сьогодні. (Після вправи учасники діляться своїми відкриттями.)

 

 

Домашнє завдання : розробити 2-3 пропозиції щодо покращення навчання ,перебування в ЦТДЮ вихованців з обмеженими можливостями.

  • захисти себе
  • обери потрібну професію
  • стань самовпевненим і рішучим
  • подолай власні комплекси та проблеми
  • полюби себе
  • пізнай тонкощі ефективного спілкування та психології людини на різних вікових етапах

СПІЛЬНО З ПСИХОЛОГОМ!

СНІД – одна з найважливіших і трагічних проблем, що виникли перед людством наприкінці ХХ століття. Але головна проблема не втому, що Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) офіційно зареєструвала понад 40 мільйонів ВІЛ-інфікованих та 16 мільйонів померлих. Ми вже звикли, що 1 грудня – Всесвітній день боротьби зі СНІДом. Проблема в тому, що ми як і багато років тому, не хочемо всерйоз сприймати факт, що живемо в світі, в якому існує вірус імунодефіциту людини, і повірити, що проблема СНІДу і його наслідки безпосередньо стосується кожного. Саме тому, 1 грудня – День боротьби зі СНІДом перейменовано в Міжнародний день порозуміння з ВІЛ-інфікованими.

 

Один мудрець сказав: “Якщо ти не знаєш ні себе, ні супротивника – ти програєш. Якщо ти знаєш тільки себе –можливо ти виграєш. Якщо знаєш і себе, і супротивника –перемога буде на твоєму боці”. Під супротивником мається на увазі ВІЛ/СНІД, і ми повинні знати якомога більше про свого супротивника.
Так  з  метою активізації  роботи  з  молоддю  у напрямку  позбавлення  шкідливих  звичок  і  впровадження  здорового  способу  життя, відповідального  ставлення   до  власного  здоров’я та  оточуючих, в  Центрі  творчості  дітей  та  юнацтва  з 25.11. по 15.12.2013р психологами  проведено  ряд відповідних  інформаційно-просвітницьких  заходів: інформаційна  виставка «ВІЛ – СНІД: мені  не  байдуже», інформаційно  – просвітницькі  буклети «STOP -AIDS»,колективні творчі   справи «Створення  плакату STOP – СНІД», пам’ятки :«СНІД – епідемія ХХІ століття»,бесіди у гуртках «Зупинимо  СНІД,  доки він  не зупинив  нас!».

Моніторинг  серед  учасників  навчально – виховного  процесу «Що ви знаєте  про  СНІД» Відеолекції   «ВІЛ/СНІД: міфи і  факти», тренінги «Будь  творцем  свого  здоров’я» де прийняли участь 1252 вихованці ЦТДЮ  середнього та старшого  шкільного  віку.
Кожній людині важливо виявляти співчуття до ВІЛ-позитивних, та вміти протидіяти дискримінації і підтримувати людей, які живуть з ВІЛ.

 

 

Спілкування людей різного віку між собою — надзвичайно складний процес. Але він надзвичайно важливий для успіху педагога у його роботі. Неефективність у спілкуванні може бути пов’язана з повною або частковою відсутністю певного комунікативного уміння. Труднощі, які виникають у спілкуванні, можуть бути спричинені недостатнім самоконтролем, наприклад через невміння впоратися з перевантаженням, імпульсивністю, агресією тощо. Кожний з нас вчиться володіти собою, набуваючи досвіду, часто на помилках і розчаруваннях.

Чи можна навчитися спілкуватися, використовуючи для цього тільки свій реальний досвід? Так, і зробити це можна за допомогою гри. Особливо, це гарно вписується у освітній процес під час занять у ПНЗ.  У Прилуцькому ЦТДЮ вже п’ятий рік поспіль практикується проведення тренінгових блоків у рамках педагогічних рад, нарад, семінарів  , засідань Школи молодого та досвіченого педагога, методичних об’єднань. Саме так наші педагоги вчаться та відшліфовують свої вміння у побудові конструктивного спілкування з вихованцями , їхніми батьками та колегами, практикують  обмін професійними навиками, корегують самооцінку та професійну втомлюваність,  оволодівають навичками саморелаксації  , навчаються елементам психологічної гри для роботи зі своїми вихованцями. Молоді педагоги так швидше адаптуються у нашому численному колективі, знаходять однодумців і друзів, пізнають традиції закладу.

Позитивним моментом ігрових психологічних  вправ  і тренінгових блоків є можливість отримати оцінку своєї поведінки збоку, порівняти себе з іншими і скоригувати своє спілкування та поведінку в робочих ситуаціях.

Так 18 лютого практичним психологом Борсяк Ларисою Олександрівною було проведене  тренінгове заняття «Тонкий педагогічний підхід до творчої дитячої душі»  у рамках МО керівників гуртків декоративно-прикладного мистецтва та художньої самодіяльності. Педагоги перевтілилися у казкових героїв, залюбки виконували цікаві рухавки, ділилися неординарним підходом до обдарованих дітей та вихованців,що потребують особливої уваги, а також навчилися елементам виводу дитини із пригніченого стану.

 

Ми всі дедалі частіше чуємо і використовуємо слово “ґендер”.  В нашій країні прийнято Закон про рівні права та можливості жінок і чоловіків. Отже ґендер – це те, що стосується нас всіх, бо всі ми є людьми, і, як все живе в природі, поділяємося на дві статі. Чим же ґендер відрізняється від статі? Чому вважається, що поняття “ґендер” є ключовим у поступі будь-якої країни до демократії і щасливого, заможного життя?

Досить точно поняття ґендер сформульовано в канадській Хартії прав і свобод, де ґендер є окресленим набором характеристик у культурному аспекті, що визначають соціальну поведінку жінок і чоловіків та стосунки між ними. Таким чином, ґендер стосується не просто жінок та чоловіків, а й відносин між ними та шляхів їх соціальної побудови

Отже, ґендер як поняття визначає соціальну та культурну іпостась людини. Тобто чоловіки і жінки є культурним продуктом своїх суспільств, тому відчуття приналежності кожної людини до чоловічого чи жіночого ґендеру як одиниці соціуму виховується все життя, протягом якого вони засвоюють ті поведінкові нормативи, які будуть їх характеризувати як чоловіка або жінку.

Сучасне становище жінок в українському суспільстві характеризується нерівністю. Конституційно закріплене право громадянки України на рівність із чоловіками в усіх проявах стало залежним від біологічної статі, від того, що вона жінка. Ця нерівність існує в усіх сферах життя.

Економічна нерівність жінок підтримується системою ґендерної нерівності на ринку праці. По службових щаблях просувають переважно чоловіків. Хоча рівень зайнятості чоловіків і жінок майже однаковий, але перевага надається чоловікам. Чоловік вважається стабільнішим працівником, ніж жінка, яка вважається “невигідною” для організації: адже вона більше часу приділяє сім’ї, бере декретну відпустку тощо.

Відповідно до Конституції України та прийнятих нашою державою ряду міжнародних документів жінки мають рівні з чоловіками права на працю та рівну винагороду за неї. Проте рівень середньої заробітної плати жінок в Україні значно нижчий, ніж чоловіків. Незважаючи на високу професійну та освітню підготовку, жінки обіймають посади менш престижні, менш оплачувані, тому й отримують заробітну плату значно меншу, ніж чоловіки.

Хоча жінки складають більше половини випускників середніх загальноосвітніх шкіл та студентів вищих навчальних закладів, але їх вже менше половини серед тих, хто вчиться в аспірантурі. І вже значно менше жінок має можливості отримати вищі наукові звання.

Статистика показує переважання жінок серед осіб з вищою та середньою спеціальною освітою. Проте частка жінок із вищою освітою, що займають керівні посади всіх рівнів, значно нижча від чоловіків. Ідеться про те, що дуже часто, навіть за наявності однакової кваліфікації та за умови, що жінка має більше досвіду та ініціатив, на роботу наймають чоловіка. За даними статистики 2008 року жінки складають 75% всіх державних службовців України, але першу (найвищу) категорію серед керівників державних служб мають тільки 8.3% жінок. Натомість жінки мають більше проблем, ніж чоловіки, – як у разі звільнення, так і при працевлаштуванні.

Наявна в суспільстві дискримінація за ознакою статі виявляється у невизнанні виробничої праці жінок у домашньому господарстві як соціально значущої. З урахуванням домашніх обов’язків жінки в середньому зайняті різними видами робіт майже на 25% часу більше ніж чоловіки. Вибудовується цікавий ланцюжок соціальних ролей і прав жінок в українському суспільстві. Так, для соціальної самореалізації жінка повинна мати дітей, а також паралельно робити внесок до сімейного доходу, тобто працювати поза домом, та ще й виконувати майже всю домашню роботу. При цьому суспільство вважає, що робота жінки не повинна перетворитися на кар’єру. А як же тоді заробити нормальні гроші?

Статистика чітко показує недостатнє представництво жінок у Верховній Раді, на керівних посадах в органах виконавчої влади та управління. Статистика доводить, що політична влада в Україні є практично одностатевою, тому виходить, що більшість населення (пригадаймо, що жінки складають 54% населення!) нашої країни у сферах державного та громадсько-політичного життя не мають виразників своїх поглядів та побажань!

Все це не дає змоги жінкам реально впливати на процес прийняття рішень і брати активну участь у їх реалізації, знижує статус жінок у суспільстві. Традиційні ґендерні ролі й ґендерне очікування від жінки суттєво обмежують доступ жінок до ключових соціальних ресурсів, ізолюють жінок від активної участі в суспільному житті.

Дискримінацію жінок можна чітко визначити і без статистичного матеріалу. Варто лише порівняти щоденні навантаження чоловіків і жінок, враховуючи при цьому, скільки годин працювала жінка, а скільки чоловік (незалежно від того, вдома це було чи на роботі), а також скільки грошей вони за це отримали і чи отримали взагалі (за хатню роботу та догляд дітей).

Підводячи підсумки, можемо сказати, що в Україні необхідно визначати фактори, які перешкоджають жінкам досягти рівності в суспільстві.

 

В рамках  регіональної акції «Жінки, знайте свої права» в Центі  творчості  дітей  та  юнацтва фахівці психологічної служби проводили  заходи за  окремим  планом   протягом лютого-березня 2014 року.

Для  всіх  учасників  навчально – виховного  процесу  висвітлена інформаційна  виставка «Про  рівність  прав  чоловіків і жінок».  Проведено цикл  бесід, відеолекцій «Права і обов’язки», «Дівчинка – Дівчина – Жінка». Психологи випустили  буклет, пам’ятки «Ґендер – це цікаво», «Ґендерна рівність очима молоді».

Вихованці ознайомились з гендерними стереотипами,дискутували з приводу прав чоловіків і жінок,обговорили конкретні ситуації в групах під час міського  тренінгу для  старшокласників «Абетка  гендерної  рівності» який  провела  практичний  психолог Борсяк Л.О. (28.02.2014)

Психологом  Супруненко О.О під  час  акції  проводились міні – тренінги у  гуртках «Збереження  репродуктивного  здоров’я  старшокласників», заняття з  елементами  тренінгу «Вибір  за  тобою».

Психологом Борсяк Л.О. проведене опитування щодо ставлення активності жінок  у суспільстві, виявленню ними чоловічої моделі поведінки.

Всього до участі у заходах  в рамках акції залучено до 200 осіб.

 

ПРОЕКТ СОЦІАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ  ПО ВИРІШЕННЮ АКТУАЛЬНОЇ ПРОБЛЕМИ (скорочена версія)

«Робота з підлітками , схильними  до девіантної поведінки» у позашкільному навчальному закладі Центр творчості дітей та юнацтва»

Автор- практичний психолог вищої категорії

Прилуцького ЦТДЮ Борсяк Лариса Олександрівна

АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ

Навіть ті діти, які живуть у гармонійній родині, у підлітковому віці можуть стати соціальне дезадаптованими за рахунок проявів психопатичного розвитку або декомпенсації деяких акцентуацій ха­рактеру.  Якщо ж до акцентуйованого підлітка застосовується правильний педагогічний підхід, його загострені риси характеру згладжують­ся, компенсуються.

Підліток з нестійкою акцентуацією характеру потребує постій­ного контролю, вимогливості, дисципліни. У сприятливому мікросередовищі, де прикладом для наслідуван­ня є позитивні лідери, а норми поведінки не суперечать соціаль­не схвалюваним нормам, підліток з нестійкою акцентуацією буде мало чим відрізнятися від оточуючих. Такі сприятливі умови створені у Прилуцькому ЦТДЮ. За умов контролю з боку батьків проблемний вихованець може   добре навчатися та нормально поводитися. У майбутньому, якщо він потрапить у сприятливий трудовий колектив, де також переважають соціальне спрямовані стереоти­пи поведінки, обере собі ніжну супутницю життя, яка все ж таки є лідером і тактовно спрямовує його, то доля такої людини скла­деться цілком благополучно.

Гіпертимний підліток, навпаки, не витримає чіткої регламентації поведінки та постійного контролю. Для нього такі умови будуть згуб­ними, оскільки необхідність підкорятися, пригнічувати свою ак­тивність є для нього психотравмуючим чинником. Необхідно шука­ти інший засіб впливу, що дає можливість спрямувати енергію гіпертима в правильне русло. Таких підлітків слід заохочувати до діяль­ності, яка потребує кмітливості, рішучості, наполегливості. ЦТДЮ постійно залучає у першу чергу дітей соціально уразливих категорій до туристських походів, спортивних змагань, різноманітних заходів, де потрібно проявити активність, уміння швидко орієн­туватися, де можна задовольнити прагнення до лідерства, новатор­ства.  Головне — урізноманітнити його діяльність, зацікавити новими завданнями, які він повинен розв’язувати добровільно й самостійно.

Складніше знайти шляхи корекції поведінки підлітків з екс­плозивним (збуджуваним) типом акцентуації характеру. Тільки розвиток духовності такого підлітка, особистісна зрілість, прищеплення йому стійких моральних переко­нань можуть спонукати його до самовиховання. Підліток повинен, перш за все, зрозуміти особливості свого характеру і сам постави­ти перед собою мету навчитися контролювати свої спалахи гніву.

Під час психокорекційної та соціальної роботи роботи  проводяться постійно  індивіду­альні бесіди та тренінги, спрямовані на зменшення агресії, посилен­ня самоконтролю та пошук ефективних шляхів досягнення лідерст­ва, корекцію самооцінки. Підлітку показують  прийоми, за допомогою яких він зуміє відслідкувати в собі момент зародження афективного спалаху та спробувати переклю­чити увагу на інші почуття чи об’єкти, не даючи можливості своє­му роздратуванню блокувати мислення. Їх навчають  першочергово соціально схвалюваним засобам розрядки агресивного стану:  не «зривати злість» на оточуючих, а роз­рядитися шляхом рухової активності: біг, вибивання пилу з килима, забивання цвяхів, рухавка, легка гімнастика, ауторелаксаційні вправи .

Дітям  дуже допомагають заняття, які вимагають монотонності, точності, поси­дючості. Це перш за все малювання, бісероплетіння, в’язання, вишивка та ін. Слід заохотити підлітків до цих видів діяльності, допомогти їм досягти успіху в них, підказати, що, коли їх охоплює почуття туги й злобного настрою, найкраще зайнятися улюбленою справою.

Слід підкреслити, що такі підлітки охоче беруть участь у гру­пових психокорекційних заняттях і їхнє включення в будь-яку гру­пу значно полегшує працю психолога: вони демонструють несподі­вані засоби спілкування, оригінальні шляхи виходу з конфліктних ситуацій, створюють цікаві сюжети оповідання. Бажано тільки, щоб вони під час занять вчилися слухати й розуміти інших, допомагати їм, співпрацювати, а не сприймати іншу людину як засіб для досяг­нення своїх цілей. В індивідуальній роботі з такими підлітками необхідно поступово уточнювати реальні цілі їхньої діяльності, навчати їх довгострокового прогнозу та різноманітних засобів досягнення своїх цілей, без втручання за межі особистості іншої людини.

Суть психокорекційної роботи з підлітками групи ризику, яким властиві патохарактерологічні відхилення, полягає в тому, щоб на­дати можливість кожному з них пережити під час гри патогенну для його характеру ситуацію та знайти шляхи підвищення здатності в її розв’язанні. З цією метою застосовується метод психодрами. Підліток за допомогою особливих психологічних прийомів уводить­ся в ситуації, що з різних причин є важкими для нього, загрожують небезпекою «зриву», тобто декомпенсації. Розігрування такої ситуа­ції надає можливість нібито «знеболити» психотравмуючі момен­ти, пережити психологічні конфлікти й відреагувати на них, досяг­ти розуміння своїх внутрішніх проблем і засобів їхнього роз­в’язання.

ДОСВІД РОБОТИ З ПІДЛІТКАМИ «ГРУПИ РИЗИКУ» в ЦТДЮ

Під час роботи з підлітками «групи ризику» слід завжди пам’я­тати, що дитина за нашої підтримки може або перетворитися на суб’єкта власного життя, здатного собі допомагати, долати труд­нощі, виявляти самоповагу і довіру до людей, а може перетворити­ся на пасивну істоту, залежну від зовнішнього керівництва й допо­моги, не здатну на власний вибір і самопокладання відповідаль­ності, безпорадну, яка має лише приблизне уявлення про те, якою вона є, якою може бути, якою хотіла б стати.

Перша та обов’язкова умова ефективного формування особис­тості — психічний розвиток повинен розкриватися в його зако­номірностях, пояснюватись у психологічних категоріях; спирати­ся на вікові новоутворення, ціннісне ставлення до себе, що означає розуміння дитиною своїх чеснот, достоїнств, позитивне пережи­вання їх, здатність керуватися цими знаннями й переживаннями в реальному житті, у поведінці, вчинках, діяльності.

Розмитість, невизначеність «Я» означає брак індивідуальності, неповторності, суб’єктивності в особистості, втрату нею почуття своєї індивідуальної самості.

На кожного підлітка «групи ризику» ведеться картка  спосте­режень, записи в якому роблять протягом усього перебування ди­тини на обліку, дані спостережень постійно фіксують (як під час навчально-виховного процесу, так і в позакласний час — спілку­вання з однолітками, на перервах тощо). Індивідуальні картки містять обов’язкову інформацію про дитину: дату народження, структуру сім’ї, психологічний клімат у сім’ї, рід занять батьків; їхній культурний і освітній рівень, типологічні та характерологічні особливості дитини; сферу інтересів. Фіксується ставлення учня до діяльності (яким видам діяльності віддає перевагу; які не дуже вдаються дитині; які зовсім не виходять; провідні мотиви діяльності; на що в діяльності орієнтується; чи завжди доводить розпочате до кінця; як ставиться до труднощів — мобілізується на їх подолання, звертається по до­помогу, губиться, нервує, залишає роботу незакінченою; як реагує на успіх (неуспіх) своєї діяльності — спокійно, індиферентне, бурх­ливо; чи здатний без спонукання ззовні, без нагадувань перевірити те, що зробив, внести корективи, покращити зроблене, виправити помилки; як оцінює результати праці (своєї та інших) — об’єктивно, завищено, занижено ; ставлення дитини до інших людей (як ставиться до дорослих — рідних, учителів, знайомих, чужих, як ставиться до однолітків: друзів, лідерів, байдужих дитині, неприєм­них людей; як ставиться до осіб своєї та протилежної статі; дитина частіше буває лідером чи підкоряється; якому виду спілкування віддає перевагу: діловому чи особистісному; якими засобами спілкування користується частіше— словами, мімікою, жестами; яке коло товаришів — широке, певне, вузьке; як поводиться під час суперечки — відстоює справедливість, наполягає на своєму, ухи­ляється від суперечки, приймає точку зору більшості тощо); ставлення дитини до самої себе (що знає дитина про себе; якою себе вважає; чи може виділити свої досто­їнства (вади), чи почувається впевнено; чи розвинене в неї почуття власної гідності; чи розвинене почуття сорому; чи розвинене почуття про­вини; чи високим є рівень домагань; як усвідомлює свою статеву роль; чи розвинене почуття совісті; як усвідомлює себе в часі ми­нулому, теперішньому, майбутньому; як ставиться до своїх прав і обов’язків, наскільки розвинене почуття відповідальності та обо­в’язку; як ставиться до своєї зовнішності, будови тіла, здібностей, особистісних властивостей тощо).

Тривожність – причина розладів поведінки  сучасних підлітків

Тривожність як стан у вітчизняній та зарубіжній літературі вивчалася насамперед з огляду на розвиток навичок саморегуляції в спортсменів (К.Еліксон, У.Морган, Ю.В.Пахомов). Тривожність як стан і як рису, яка виникає в процесі адаптації до середовища та виконання різних видів діяльності, вивчав Ю.Ханін та інші. У де­яких дослідженнях тривожність розглядають як реакцію на со­ціальні впливи за певних індивідуальних психофізіологічних влас­тивостей (Г.Айзенк, Ч.Спілбергер), а також як таку, що може виникати під час різних психосоматичних захворювань (Е.Соколов).

Тривожність визначають як відчуття неконкретної, невизначеної загрози, нечітке почуття небезпеки. Очікування небез­пеки, що насувається, співвідноситься з почуттям невідомого: людина не усвідомлює, звідки вона може загрожувати. На відміну від емоції страху, тривожність не має конкретного джерела.

Такі слабко виражені прояви тривоги, як почуття переживання, невпевненість у правильності своєї поведінки є невід’ємною час­тиною емоційного життя будь-якої людини.

На відміну від тривоги як стану, тривожність як риса особис­тості притаманна далеко не кожному. Тривожна людина постійно невпевнена в собі і своїх рішеннях, постійно очікує неприємнос­тей, емоційно нестійка, недовірлива.

Прояви тривожності в дітей, зокрема підлітків, можуть бути соматичними й поведінковими. Соматичні прояви стосуються змін у внутрішніх органах, системах організму дитини: прискорене серцебиття, нерівне дихання, тремтіння кінцівок, скутість рухів, може підвищуватися тиск, виникати розлади шлунка тощо.

На поведінковому рівні прояви підвищеної тривожності ще більш різноманітні й непередбачувані. Вони можуть коливатися від повної апатії і безініціативності до демонстративної жорстокості. На жаль, щороку під час різних видів діагностики в ЦТДЮ  я виявляю більше і більше дітей з яскравими ознаками тривожності. А спостерігаючи за ними, бачу, що такі вихованці часто агресивні, хочуть, щоб їх боялися ,  у них занижена самооцінка,  вони самі не знають, що їм потрібно, не можуть звернутися по допомогу, провокують негативне ставлен­ня до себе оточуючих. Це ускладнює і без того важкий внутрішній стан дитини в період підліткової кризи, підкріплюючи впевненість у тому, що шляхи до «нормального» життя для них закриті. У цьо­му випадку важлива реакція дорослих, зокрема вчителів, на такі прояви агресивності. Головна заповідь тут така: у жодному разі не потрібно відповідати на агресію агресією. Можна виражати незадоволення, образу, подив, але максимум зусиль треба доклас­ти для того, щоб підвищити самооцінку тривожно-агресивного підлітка. Педагог  має доброзичливо сприймати учня, реагувати на природні поведінкові прояви підлітка, бути уваж­ним та спостережливим до надмірно демонстративних його реакцій. Це дасть змогу розпізнати тривожність, інші деструктивні явища в процесі розвитку дитини й адекватно будувати свої стосунки з нею.

Саме внутрішній конфлікт, суперечливість прагнень дитини, коли одне її сильне бажання суперечить іншому, одна потреба заважає іншій, є причиною виникнення тривоги. Також  причиною тривожності є завищені вимоги до ди­тини, які не враховують  власну ак­тивність дитини, її здібності, інтереси та схильності.

КОРЕКЦІЙНО-ВІДНОВЛЮВАЛЬНА РОБОТА З ВИХОВАНЦЯМИ,  ЩО ПОТРЕБУЮТЬ ПІДВИЩЕНОЇ УВАГИ В УМОВАХ ПОЗАШКІЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

Методи корекції: ігротерапія, проективний малюнок, психогімнастика, методи поведінкової корекції.

Засоби корекції: ігри, треніни, релаксаційні перерви,  вправи, бесіди, прийоми неігрового типу, спрямовані на зниження рівня тривожності.

Очікувані результати: зниження рівня тривожності, підвищен­ня самооцінки, розвиток комунікативних здібностей, вироблення навичок самоконтролю .

Етапи корекції:

  1. Діагностичний.
  2. Настановний.

III. Корекційний.

  1. Етап оцінки ефективності корекційного впливу.

І. ДІАГНОСТИЧНИЙ ЕТАП

Мета: діагностика особливостей розвитку підлітків; виявлен­ня параметрів, що потребують корекції; формування загальної про­грами психокорекції.

Корекційна робота з підлітками проводиться шкільним психо­логом (на базі школи) або практичним психологом (на базі іншої установи) з метою зниження рівня тривожності в учнів і кращої їхньої адаптації до шкільного життя. Роботу на базі школи бажано проводити окремо за різними паралелями учнів. Даний етап при­пускає індивідуальні заняття з підлітками для того, щоб іще більше не підвищувати рівень тривожності й дати можливість школяреві звикнути до спілкування з психологом.

Заняття 1

Заняття присвячене знайомству і проведенню тестуван­ня на виявлення підлітків із підвищеним рівнем  тривож­ності. Для цього використовується Методика діагностики рівня тривожності Філліпса. На цьому занятті можна провести соціометричне дослідження для визначення статусу вихованця в групі.

Заняття 2

Заняття присвячене індивідуальному знайомству з дітьми, що потребують підвищеної уваги.  Заняття пе­редбачає завоювання довіри дитини  усунення скутості у спілку­ванні й остраху говорити про себе. Для визначення емоційного стану пропонують виконати малюнок (кольоровими олівцями) без якоїсь певної тематики, тобто намалювати те, що хочеться в да­ний момент.

Іноді з вихованцями, що мають особливо занижену самооцінку, я практикую «заняття по два»  (приходить разом з близькою людиною: кимось із батьків, другом, сестрою чи братом,  рідше буває- з бабусею чи дідусем). Найефективніше у таких випадках спрацьовують рухові парні вправи , де постійно є тактильна і емоційна підтримка .

Заняття З

Вправа «Не подобається — подобається»

Психолог просить підлітка поділити чистий аркуш паперу на дві половини й записати відповіді на запитання:

1) що мені не подобається у школі;

2) що мені не подобається! вдома;

3) що мені не подобається взагалі вжитті.

Відповіді на ці запитання учень записує в лівій частині аркуша. Після цього пропонують серію позитивних запитань, відповіді на які записуються в правій частині аркуша:

1) що мені подобається у школі;

2) що мені подобається вдома;

3) що мені подобається взагалі в житті.

Діти  розповідають спочатку про те, що їм не подобаєть­ся, потім — про те, що їм подобається у школі, вдома й у житті. Важливо дотримуватися послідовності відповідей: спочатку не­гативні, потім позитивні, показавши, що не так уже й погано все в житті.

Далі школяреві пропоную тест Виявлення типу темперамен­ту (Айзенк).

Заняття 4

Дане заняття заключне ті етапі діагностики.

Спочатку підліткові пропонується Методика діагностики міжособистісних відносин Т.Лірі для виявлення типу відносин, що перева­жає у малих групах. Потім проводиться бесіда, мета якої — підготу­вати школяра психологічно до роботи у групі, заспокоїти його хви­лювання, надати впевненості в собі й віри в те, що групові заняття допоможуть подолати труднощі розуміння, спілкування, непевності, побороти тривогу і страх.

Між заняттями іноді я запрошую на співбесіду батьків та педагогів, що часто спілкуються з дитиною.

ІІ. НАСТАНОВЧИЙ  ЕТАП

Мета: викликати бажання взаємодіяти та співпрацювати з пси­хологом, внести зміни у своє життя; зняти стан тривоги, страху, скутості; підвищити впевненість у собі;  зняття стресу і  напруженості в підлітка шляхом розслаблення, тобто опануван­ня учнем методів релаксації.

Цей етап повинен установити повну й абсолютну довіру школяра до психолога, закріпити віру в те, що позитивні зміни в житті можливі й до них потрібно прагнути.

Вправа «Не подобається — подобається»

Психолог просить дитину  поділити чистий аркуш паперу на дві половини й записати відповіді на запитання:

1) що мені не подобається у школі, в ЦТДЮ;

2) що мені не подобається! вдома;

3) що мені не подобається взагалі вжитті.

Відповіді на ці запитання дитина  записує в лівій частині аркуша. Після цього пропонують серію позитивних запитань, відповіді на які записуються в правій частині аркуша:

1) що мені подобається у школі;

2) що мені подобається вдома;

3) що мені подобається взагалі в житті.

Вихованці розповідають спочатку про те, що їм не подобаєть­ся, потім — про те, що їм подобається у школі, вдома й у житті. Важливо дотримуватися послідовності відповідей: спочатку не­гативні, потім позитивні, показавши, що не так уже й погано все в житті.

Далі пропонують тест Виявлення типу темперамен­ту (Айзенк).

Заняття 5

Заняття присвячене знайомству дітей з новими однолітками. І навіть якщо підлітки знайомі — це можливість по-новому глянути один на одного. Діти сідають у коло. Психолог пояснює учням, що вони разом будуть зустрічатися на спеціальних заняттях, які не схо­жі на шкільні уроки. На заняттях будуть грати, малювати, ділитися своїми проблемами й радощами, вчитися розуміти один одного, допомагати й підтримувати.

Учасники групи ознайомлюються з правилами групової взає­модії:

  1. Участь у вправах, іграх та інших видах діяльності — добро­вільна.
  2. Слухати товаришів потрібно мовчки, не перебивати й не ко­ментувати.
  3. Критикувати вчинок, а не людину, причому в дуже м’якій формі, бажано з конкретною порадою даному учасни­кові групи.
  4. Говорити тільки те, що думаєш і відчуваєш сам, а не пере­фразувати думки інших.
  5. Не обговорювати поза групою те, що відбувається в ній.
  6. Гра «Знайомство»

Мета: можливість вийти з власного «Я», подивитися на себе по-іншому й у перспективі стати іншим.

Кожному учасникові групи пропонують назвати себе власним або вигаданим ім’ям, і тільки назване ім’я фігуруватиме у спілкуванні. Вибір імені говорить про те, як підліток сприймає своє Я.

  1. 2. Малювання на тему «Моє ім ‘я»

Мета: невербальне символічне вираження змісту обраного імені.

Після того, як усі учасники групи назвали свої імена, підліткам пропонують подумати й намалювати малюнок «Моє ім’я», що у вигляді символів або образів відображав би зміст обраного імені. Після виконання малюнка проводиться обговорення робіт.

  1. 3. Рухлива гра «Море хвилюється»

Мета: визначення емоційного стану й передача його невербальними засобами; краще знайомство з учасниками групи; створення позитивного емоційного фону; корекція нетерплячості.

Група обирає ведучого, який повертається спиною до інших і вимовляє слова: «Море хвилюється раз». На рахунок «три» школярі повинні завмерти в незвичайній позі. Ведучий по черзі підходить до кожного учасника гри, включає його й намагається відгадати, кого й у якому емоційному стані він зобразив. Потім кожен гравець сам пояснює, що він хотів зобразити. При цьому група обов’язково ана­лізує виразні невербальні засоби передачі образу (міміка, погляд, жести, положення тулуба, стиснуті кулаки тощо), оцінює наскільки вдалим був цей вибір. Гра вчить розрізняти й читати емоційний стан інших людей, адекватно передавати свій стан. Гра також коригує нетерплячість, виховує стриманість. Керівникові групи варто звер­нути увагу на те, страшних, агресивних чудовиськ чи слабких, зля­каних тварин зображували учасники групи.

  1. 4. Вправа– етюд «Слухаємо себе»

Мета: розвиток здатності до релаксації, уміння слухати себе й визначати свій настрій; уміння діагностувати емоційне самопо­чуття учасників групи.

Школярам пропонують сісти в зручній позі, заплющити очі, розслабитися й прислухатися до себе, ніби зазирнути в себе, й по­думати: що кожний відчуває, який у нього настрій. Через кілька хвилин усі учасники групи по черзі розповідають, не розплющую­чи очей, про те, як вони почуваються і який у них настрій. Вправа дає змогу діагностувати емоційне самопочуття підлітків, сприйнят­тя ними форм і методів роботи групи.

  1. Вправа «Подаруй усмішку»

Мета: навчитися знімати скутість обличчя за допомогою усміш­ки, підтримувати усмішкою, бажати добра навколишнім; створити і підтримувати позитивний емоційний фон; усувати страхи.

Психологові варто пояснити підліткам значення усмішки у житті та самопочутті людини. Напруження м’язів не тільки відображає, а й формує поганий настрій, утому, негативні емоції. Мають бути напруженими тільки ті м’язи, що необхідні, всі інші повинні бути розслабленими. Цілком розслаблена людина стирає всі негативні емоції. Усміхайтеся! За серйозного виразу обличчя напружені 17 м’язів, в усмішці — 7. Фізіологічний сміх — це вібрація й масаж, що знімають напруження. Усмішка покращить настрій вам і навко­лишнім, для усмішки шукайте приводу, провокуйте усмішку.

Усі учасники групи беруться за руки і дарують один одному усмішки: кожен підліток повертається до свого сусіда праворуч або ліворуч і, побажавши йому чогось гарного, усміхається. Той у свою чергу посміхається наступному сусідові і т.д.

Керівник групи цікавиться враженнями школярів від заняття, дякує групі за роботу й запрошує на наступну зустріч.

Заняття 6

  1. Релаксаційний комплекс «Контраст»

Мета: навчання методів релаксації, зняття відчуття тривоги, хвилювання, емоційного напруження.

Найпростіший спосіб відпочити полягає в тому, що спочатку напружують і втомлюють м’язи, потім різко розслаблюються.

1 частина комплексу

– Зобразіть нудьгуючих людей: руки покладіть на коліна, кисті вільно опустіть, корпус нахилений уперед, голова опущена. Заплющте очі. Вдихніть носом вільно та неглибоко. Видихніть, звер­таючи увагу на свої відчуття від проходження повітря на видиху. Вдих, видих — пауза. Подихайте так, роблячи акцент на видихові.

– Зосереджуємо увагу на ногах. Підніміть пальці й напружте м’язи ніг. Тільки ніг! Напружте м’язи ніг— іще й іще— зніміть напруження. Напруження на вдиху, релакс на видихові.

– Переходимо до мускулатури тулуба. Напружте м’язи стегон і тазу— вдих, при цьому живіт утягується й опускаються ребра. Тримайте в напрузі м’язи до втоми. Під час видиху розслабтеся. Повторіть.

– Переходимо до мускулатури плечового пояса. Підніміть плечі якнайвище, напружте їх, тільки плечі, — відпочиньте на видиху. Напруження, релакс.

– Закиньте голову назад до почуття напруги — на видиху опустіть голову на груди. Ще раз.

– Тепер — руки. Стисніть кисті в кулаки. Відпочиньте. Напруж­те м’язи рук. Розслабтеся.

– Заплющте очі, стисніть губи, стисніть зуби — розгладьте ваше обличчя.

2 частина комплексу

– Тепер уся ваша мускулатура розслаблена, очі заплющені. Уваж­но внутрішнім поглядом перегляньте всі групи м’язів. Ваші ноги, ту­луб, плечі, руки, обличчя — усі м’язи тіла приємно розслаблені.

– Ви відпочиваєте.

– Ви відчуваєте приємне відчуття спокою.

– Ви спокійні, абсолютно спокійні.

– У вас гарний настрій.

– Ви спокійні й упевнені у собі.

– Побудьте в цьому приємному стані спокою.

3 частина комплексу

– Ви добре відпочили. Настав час відновити активність муску­латури. Дихайте, зосередившись на вдиху. Вдих — видих. Я буду рахувати від 10 до 0, і з кожною цифрою почуття свіжості й бадьо­рості стане охоплювати вас усе більше й більше.

– Піднімаючи носки, напружте м’язи ніг на вдиху. Видих. По­рухайте ногами. Ви відчуваєте сили у ногах. Десять.

– З невеликим зусиллям напружте м’язи стегон і тазу. Хвиля свіжості охопила весь ваш тулуб. Прогніться. Дев’ять.

– Із задоволенням знизайте плечима. Ще раз. У плечах — відчуття бадьорості й свіжості. Знизайте плечима ще. Вісім.

– Зробіть кілька рухів головою вгору-вниз, ліворуч-праворуч. Приємне відчуття м’язів тіла, що рухаються. Сім.

– Порухайте руками, злегка стисніть кисті в кулаки. Шість.

– Напружте губи, зуби. Оживіть м’язи обличчя. П’ять.

– Усе ваше тіло відчуває потребу в русі. Ви бадьорі й повні сил. Зробіть розминальні рухи всіма частинами тіла. Чотири.

– Усе ваше тіло наповнене свіжістю. Три.

– Підведіться, станьте навшпиньки. Два.

– Потягніться руками уверх. Один.

– Усміхніться, розплющте очі. Нуль.

– Як ви почуваєтеся? Поділімося враженнями.

  1. 2. Жестові етюди

Мета: навчитися кращого розуміння учасників групи, передачі своїх думок, почуттів і дій жестами, тренування спостережливості; розвитку фантазії.

Насамперед, керівник група пояснює підліткам, що жест — це важливий знак спілкування. Він допомагає точніше зрозуміти мов­ця. Кожен учасник групи одержує завдання передати жестами, без допомоги міміки й мови, певну ситуацію.

Так, один учасник групи показує жестами закінчену ситуацію, включаючи в неї інших членів групи (наприклад, відкриває кран, миє руки, набирає воду в долоні й передає її по колу, закриває кран, отримує залишки води з іншого кінця, струшує руки). Інші учас­ники групи показують свої ситуації.

Наступне завдання — показати колір жестом. Кожен учасник по черзі зображує свій улюблений колір жестами, а всі інші відга­дують. При цьому не можна показувати на предмети подібного кольору.

  1. Бесіда «Наші страхи»

Психолог запитує школярів, які емоції для них неприємні. Підлітки перелічують негативні емоції і якщо не називають страх, психолог нагадує учням про нього. Коротко обговорюють­ся особливості емоційного стану, фізіологічні відчуття, що ви­никають під час страху (пришвидшення серцебиття, мурашки по тілу тощо). Усі разом згадують фразеологізми, пов’язані з по­чуттям страху.

  1. Малювання на тему «Мій страх»

Після бесіди психолог просить дітей подумати, чого вони більше за все бояться, й намалювати свій страх. Це може бути абстрактний малюнок або зображення конкретного об’єкта стра­ху, тривоги школяра. Коли виконання малюнків довершене, підлітки по черзі коротко пояснюють, чого вони бояться й що вони зобразили. Після цього керівник групи пропонує школя­рам розірвати аркуш із малюнком на дрібні шматочки і говорить про те, що тепер кожен із них переміг свій страх, що їхнього страху більше не існує, тому що розірвані аркуші потраплять у кошик зі сміттям, будуть спалені й від страхів нічого не зали­шиться.

  1. 5. Вправа-етюд «Слухаємо себе»
  2. Вправа «Подаруй усмішку»

Формування звички до аналізу своєї поведінки та навчання стратегії прийняття рішень проходить у вигляді дис­кусії і гри. Даний тренінг допомагає створити в учня схему, за якою можна представити модель розв’язання проблемної ситуації:

  1. Сформувати проблему.
  2. Зазначити усі можливі рішення.
  3. Зазначити наслідки усіх цих рішень.
  4. Зазначити наявні ресурси, необхідні для виконання дій.
  5. Прийняти рішення.
  6. Виконати дію.

Навички самоаналізу та прийняття рішень формуються внаслідок свідомого тренування. Вони допомагають будувати конструктивні взає­мовідносини, продуктивно спілкуватися з іншими людьми.

Слід зазначити й те, що дана методика вчить дитину поратися зі стресовими ситуаціями та допомагає долати тривожність, яка у підлітка породжується станом невизначеності: «Що робити?» А це дуже важливо в системі роботи щодо збереження та зміцнен­ня здоров’я, формування навичок здорового способу життя.

 

МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПРОВЕДЕННЯ ТРЕНІНГУ

Мета даного тренінгу: корекція особистісної та ситуативної тривожності полягає у на­вчанні та самовдосконаленні людини через утворення безпосеред­нього життєвого досвіду в спеціально організованому груповому контексті за сприяння ведучого-психолога.

Основні завдання тренінгу:

  • подолання тривожності у підлітків;
  • діагностика проблемного поля і ставлення особистості до три­вожності та тривожних ситуацій;
  • рейтингове виділення тривожних ситуацій та визначення шляхів їх вирішення;
  • розвиток особистісних якостей, які допомагають нейтралізу­вати переживання емоційного дискомфорту;
  • оволодіння навичками самоконтролю власного емоційного стану;
  • навчання раціонального та образного шляхів вирішення три­вожних ситуацій, аналітичний розгляд тривог і страхів;
  • вироблення механізму самоаналізу та саморегулювання, ово­лодіння механізмами подолання тривожності шляхом обміну ідея­ми в групі.

Механізм ведення тренінгу

Розвивати компетентність вирішення тривожних ситуацій до­помагає механізм інтрапсихічних змін, який полягає у «феномені впливу міжособистісного поля на особистість учасників групи».

Ще один механізм поєднання індивідуально-групового підходу забезпечує активну соціально-психологічну підготовку для вирі­шення проблем тривожності.

Форми і методи

Форма тренінгу особистісно-розвиваюча, спрямована на розви­ток спеціальних умінь, механізмів подолання проблемних ситуацій (тривожності) та поглиблення аналізу та самоаналізу.

У даній комплексній програмі використовуються наступні ме­тоди:

  • ігровий (дидактична гра, контргра);
  • дискусійний (аналіз ситуації, групова дискусія);
  • невербальний (психогімнастика, проекція).

Умови роботи в групі

На ефективність тренінгу безпосередньо та опосередковано впливають наступні фактори фізичного та соціального середо­вища:

  • організація ізольованого приміщення та розміщення учасників по колу, за столами;
  • технічне забезпечення кожного учасника ігровим набором еле­ментів;
  • склад групи добирається за результатами діагностики рівня тривожності, незалежно від виду тривоги;
  • створення атмосфери довіри, психологічної безпеки та про­дуктивності у групі;
  • досвід психолога як ведучого групового процесу;
  • використання в основному авторитарного стилю ведення гру­пи, заміна його на демократичний та безконтрольний згідно із си­туацією у групі;
  • проблемна ситуація може розглядатися безпосередньо або опо­середковано (закодовано);
  • за необхідності додатково використовується індивідуальний розгляд проблемного поля;
  • наявність стійкої мотивації, емоційна залученість у роботу.

Принципи роботи у тренінгу, які визнаються й дотримують­ся  учасниками:

  • Принцип «тут і зараз» зосереджує учасників на подіях, які відбуваються в цей час і в цій групі, та обмежує можливість учас­ників входити у сферу загальних суджень.
  • Принцип «активності» передбачає реальне залучення кожного учасника до роботи.
  • Принцип «конфіденційності» полягає у тому, що зміст спілку­вання й події, які відбуваються у групі, залишаються у межах групи.
  • Принцип «персоніфікації висловлювань» передбачає виражен­ня власної позиції, вживання суджень в особовій формі, формування власних ситуацій тривоги.
  • Принцип «акцентування мови відчуттів» — увага на емоцій­них станах .

Принцип «щирості», насамперед, щодо самого себе.

  • Принцип «усвідомлення проблем».
  • Принцип «реальності уявлень».

 

IV ЕТАП

 

ДІАГНОСТИЧНО-КОРЕКЦІЙНА ГРА

«СОНІК ПРИХОДИТЬ НА ДОПОМОГУ (С.П.Д.)»

Гра «С.П.Д.» використовується під час індивідуальної консультативно-корекційної роботи або є основою тренінгу для групової роботи з учнями 7-11-х класів.

Основою тренінгу є гра «С.П.Д.». Для проведення гри необхід­ний індивідуальний набір основних елементів (див. малюнок), у який входять:

  1. Ігрове поле. Стандартний аркуш паперу, зафарбований рівно­мірно від білого до чорного.
  2. Чоловічки. У наборі пропонуються 2 чоловічки однакової фор­ми. Один — білий, один — чорний. Це образи власного Я. Обира­ючи одного з них, ми ототожнюємо його із собою.
  3. Велике коло. Це власне проблемне коло. Воно може уособлювати одну велику проблему, а може ділитися на сектори, кількість і величина яких залежать від кількості і значущості тривожних ситуацій.
  4. Сонік. Казковий уявний герой, який допомагає визначити й вирішити найактуальнішу тривожну ситуацію з проблемного поля.
  5. Мале коло. Це виділена з великого кола одна проблема, яку передусім необхідно вирішувати за допомогою різних прийомів.
  6. Кольорові фломастери. Необхідні для виділення та кодуван­ня секторів на великому колі, кодування механізму вирішення на малому колі.

ДІАГНОСТИЧНА ФУНКЦІЯ ГРИ «С.П.Д.»

І. Розміщення ігрового поля. Воно визначає місце тривожності на даний момент, її важливість і актуальність:

  1. Розміщення темного боку поля зліва від учасника показує, що тривожність пов’язана з минулим і вже втрачає свою акту­альність (позиція №1).
  2. Розміщення темного боку поля зверху свідчить, що дана проб­лемна ситуація викликає високу напругу і чинить тиск на осо­бистість та її дії (позиція № 2).
  3. Розміщення темної сторони поля справа від учасника свідчить про зв’язок тривожності з майбутнім. Учасник очікує ускладнень та поси­лення тривожності, динаміки негативного розвитку (позиція № 3).
  4. Розміщення темної сторони поля внизу свідчить, що три­вожність не викликає надмірного напруження. Але зайва напруга існує і це заважає конструктивному спілкуванню (позиція № 4).
  5. Розміщення великого кола проблем на ігровому полі.
  6. Важливе значення відіграє, на якому боці ігрового поля роз­міщене велике коло проблем: на темному чи на світлому.
  • Розміщення на темному полі свідчить про атмосферу високо­го напруження, підкреслює складність проблем. Одночасно підкрес­лює активну позицію щодо вирішення проблеми.
  • Розміщення великого кола проблем на світлому полі свідчить про адаптованість учасника до ситуації, про відносно пасивну по­зицію щодо зміни ситуації.
  1. Просторове розміщення кола проблем пов’язується з понят­тями: минуле, майбутнє, тиск зверху, зайве напруження знизу. Роз­міщення великого кола проблем на ігровому полі, залежно від позиції, показує співвідношення стану тривоги, тривожності і три­вожної ситуації.

ІІІ. Виділення на великому колі секторів.

Виділення на великому колі секторів відповідно до тривожних ситуацій, їхні розміри, позначення та колірні кодування діагносту­ють значимість проблем учасника, їхній рейтинг, пріоритетність із погляду суб’єкта. Використання кольорів дає можливість визначи­ти ставлення до проблеми та її бачення. Про це свідчать колір та інтенсивність зафарбовування. Найкраще користуватися Люшерівською інтерпретацією кольорів. Для підтвердження достовірності рекомендується провести кольоровий тест Люшера з учасниками гри або до початку гри, або після.

  1. Вибір чоловічка.

Ототожнення учасника з одним із чоловічків відображає сприй­няття себе в проблемних, тривожних ситуаціях.

  1. Якщо учасник обирає чорного чоловічка — це свідчить про те, що він підсвідоме вважає, що ситуація панує над ним. У такому випадку учасник активний, але надто панікує.
  2. Якщо учасник обирає білого чоловічка— це свідчить, що підсвідоме учасник уникає пошуку вирішення проблеми. Він по­сідає пасивну позицію, при цьому прагне бачити себе в позитивно­му світлі.
  3. Розміщення чоловічка на ігровому полі.

Важливе розміщення чоловічка на ігровому полі відносно ве­ликого кола проблем, що свідчить про взаємозв’язок учасника із соціальним середовищем.

Розглядаються наступні позиції:

  1. Справа від проблемного поля — засвідчує актуальність про­блем, їх соціальну значимість для учасника. Але процес вирішен­ня проблем уже розпочався.
  2. Зліва від проблемного поля — свідчить про постійне відкла­дання вирішення у майбутнє, про страх і невпевненість учасника.
  3. Зверху над колом проблем — свідчить про прагнення учасни­ка витіснити проблеми.
  4. Знизу під колом проблем — показує, що учасник постійно за­йнятий думками про те, як вирішити проблеми.
  5. На колі проблем зверху — відображає те, що учасник постійно крутиться в колі, навколо бачить тільки проблеми і не бачить шля­ху вивільнення із замкнутого циклу.
  6. Під великим колом проблем — учасник прагне уникнути ви­рішення проблем, прагне сховатися від них. При цьому учасник з часом адаптується до проблем і до відчуття тривожності, пов’я­заного з ними, одночасно відчуваючи власне безсилля.

Якщо чорний чоловічок розміщений на темній стороні правого поля — це свідчить про виділення чорного фону і злиття з ним об’єкта. Така позиція підкреслює проблемність ситуації, але гово­рить про активність суб’єкта щодо вирішення проблем.

Якщо білий чоловічок розміщений на білій стороні поля — це злиття свідчить про пасивність ситуації, про пасивну позицію учас­ника, про затримку розвитку проблемної ситуації.

  1. Сонік.

«Сонік» допомагає визначити пріоритетний напрямок діяльності суб’єкта, учасника гри. Вибір, зроблений «Соніком», підтверджує рейтингову значимість проблеми. Тут важливо порівняти: чи збігається рейтинг сектора з вибором «Соніка». Збіг підтверджує усвідомлення значимості проблеми;

VII. Мале коло.

Маніпуляції з малим колом активізують учасника гри на рішучі дії, дають вихід накопиченим емоціям. Мале коло дає змогу виді­лити, виокремити проблемну ситуацію з великого кола проблем і цілеспрямовано з нею працювати.

 

АВТОРСЬКІ РЕЛАКСАЦІЙНІ ВПРАВИ, ТРЕНІНГОВІ ЗАНЯТТЯ

ВПРАВА ДЛЯ АУТОРЕЛАКСАЦІЇ (АВТОРСЬКА БОРСЯК Л.О.)

 

МИ НА БЕРЕЗІ СИДИМ,

НЕ ДРІМАЄМ І НЕ СПИМ,

НАД НАМИ ХМАРИ ПРОЛІТАЮТЬ,

ПТАШКИ ГОЛОСНО СПІВАЮТЬ.

ДМЕ ЛЕГЕНЬКИЙ ВІТЕРЕЦЬ,-

ШЛЕ ПРИВІТИ ДО СЕРДЕЦЬ.

ЛАГІДНО ТОРКНУВ ПРОМІНЧИК

КОЖНУ ЩІЧКУ І МІЗИНЧИК,

СТАЛИ ТЕПЛИМИ ДОЛОНІ,

ЩІЧКИ В КОЖНОГО ЧЕРВОНІ.

ЛІТНІЙ ДЕНЬ ЗІГРІВ  УСІХ,

ЧУТИ ЗВІДКИСЬ ДЗВІНИКИЙ СМІХ,

ВОДИЧКА В ОЗЕРІ ХЛЮПОЧЕ,

БОСІ НОГИ НАМ ЛОСКОЧЕ.

НАС ОЗЕРЦЕ РОЗВАЖАЄ,

НАШІ НОГИ ЗІГРІВАЄ.

А ГНРАЙЛИВІ ГОРОБЦІ

РОЗКИДАЮТЬ КАМІНЦІ,

ВОНИ ВЕСЕЛО СТРИБАЮТЬ,

НАС УСІХ РОЗВЕСЕЛЯЮТЬ.

ОБЛИЧЧЯ НАШІ ПОСМІХАЮТЬСЯ,

ПОМАЛУ ОЧІ ВІДКРИВАЮТЬСЯ,

МИ ВЕСЕЛІ І ЩАСЛИВІ,

В НАС З’ЯВИЛИСЬ НОВІ СИЛИ.

 

 

Заняття з елементами тренінгу

«Корисна психологія на кожен день »

МЕТА : Сприяти покращенню психологічного клімату в колективі  ( віком 10 -12 років ) . Навчати підлітків зняттю напруги, елементам аутотренінгу та саморегуляції. Створити оптимальні умови для  розвантаження та самопізнання . Сприяти підвищенню самооцінки . Вчити планувати майбутнє , самоорганізовуватися. Навчати елементам позитивного мислення.

НВЕНТАР ТА ОБЛАДНАННЯ : ноутбук, мультимедійний проектор,  картки, рифмовки, схеми до проектів, заготовки квітів та бутонів, дзеркальця, бланки тестів та анкет, ручки, маркери, папір, олівці, скотч, скріпки, розфарбовки, гелеві ручки.

ЗВУКОВЕ  ОФОРМЛЕННЯ : класична музика, звуки моря, співу пташок,вітру .

ХІД  ТРЕНІНГУ :

  1. ВСТУПНА НАСТАНОВЧА  БЕСІДА.  ( 2 хв.)

Присутнім коротко повідомляється мета сьогоднішньої зустрічі. Так як на тренінгу присутні не вперше, про те , що за форма роботи „тренінг” їм не повідомляється.

  1. ОЧІКУВАННЯ  (2-3 хв.)

Тренер пропонує присутнім „ заповнити бутони” : на умовних бутонах  із паперу написати свої очікування від тренінгу , що щойно розпочався. Очікування зачитуються та „ закріплюються у вазі ” букетом.Записи обов’язково підписуються.

3.ПРАВИЛА  ( 2-3 хв.)

Учасниками пропонуються правила на час проходження тренінгу. Ті правила, які приймаються всією групою – записують на великому ватмані маркером. Дотримання їх обов’язкове для всіх.

  1. ІМ’Я ДО НАСТРОЮ  ( 5-6 хв.) (індійські племена)

Тренер пропонує учасникам подумки заглибитись у теперішній власний настрій, пригадати всі фактори , що на нього впливали протягом сьогоднішнього дня.

  • Подумайте, з яким елементом природи , погодним явищем ви зараз можете порівняти свій настрій і назвіть себе ними ( як в індійському племені).

Імена презентуються по колу з коротким поясненням свого вибору.

5.МОЗКОВИЙ ШТУРМ  „ ЧАРІВНА СИЛА ДУМКИ” ( 4 хв.)

Учасникам пропонується подумати про те, що людина не проводить ні секунди без думок, що вирують у її голові. Якщо навіть захотіти, то неможливо «відключити» думки. Думка людини , за доведеннями вчених, матеріальні. Давно перевіврено, що якщо повторювати собі по кілька разів на день  і щодня «я- поганий», «я-хворий»… , то з часом обов’язково таким і стане. Коли людина промерзне і говоритиь собі «ну все, обов’язково захворію», то найчастіше так і станеться. І той, хто не акцентується на негативному – не програмує  себе на негативне і має менше проблем і хвороб. А ще свідомість людини не сприймає частку «не»: коли дитині говорять «не лізь до розетки»,  «не роби цього »…, то дитина сприймає «лізь»… «роби»… і т.д. Саме тому бажати треба не «не хворій», а «будь здоровий!».

6.ВПРАВА  „ЗАПРОГРАМУЙ СЕБЕ НА СЬОГОДНІ”  (5 хв.)

По колу учасникам пропонується продовжити однакове для всіх речення :

„ Я СЬОГОДНІ ОБОВЯЗКОВО …..(буду, зроблю, стану)”

Все це кожен записує на окремих яскравих аркушах – наліпках, які вдома треба буде приліпити на видному місці до виконання. По бажанню кожен виголошує свою «сьогоднішню програму» і кладе до свого конвертика.

Якщо є час, то тут же можна навчати учасників і користуватися маленькими дзеркальцями з метою швидкої корекції настрою перед початком важливих подій.

7.ПРОЕКТ  „ІДЕАЛ, ДО ЯКОГО Я ПРАГНУ”  (8-10 хв.)

Учасники за власним вибором діляться на кілька команд ( скільки вийде, з будь-якою кількістю учасників). Усім командам дається однакове завдання : створити із запропонованих матеріалів проект , що б символізував ідеал , до якого прагне команда. Попередньо члени команди мають домовитись про  спільний ідеал і лише після цього починати.

Час виконання : 5 хв.

Запропонований матеріал : газети , журнали, скріпки, скотч, голки, маркери.

Після створення – з кожної команди обирається 1 учасник, що буде презентувати спільну творчу роботу.Всі проекти виставляються на видне місце до кінця тренінгу.

8.ВПРАВА  „МІШЕНЬ” ( 3-5хв.)

Учасникам пропонується на маленьких аркушах записати 1-3 власні вади, що на теперішній період життя турбують найбільше. Кожну „проблему” її автор загортає у величезний шмат газети і мнуть руками , намагаючись зробити якомога  меншу кулю. Мняти треба сильно, до болю в пальцях , уявляючи при цьому , як зникають вади.

Коли всі вади перетворяться на кульки, кожен поцілює ними у зроблену з касетона мішень, при цьому вигукуючи : „ ПРОЩАВАЙ !” .

Таким чином діти вчаться програмувати себе на успіх, самостійно справлятися з психологічною проблемою, стають морально стійкішими .

  1. РУХОВА ВПРАВА «ХАТИНКА-ХАЗЯЇН-ЗЕМЛЕТРУС» 4-5 хв.

10 . ВПРАВА «ПАРНІ РОЗФАРБОВКИ»

Учасники розподіляються на пари способом «Овочі- фрукти »,  на швидкість зафарбовують запропоновані  малюнки , не домовляючись і не розмовляючи між собою.

  1. ВПРАВА – РУХАВКА «Сіамські близнюки» (пари у тому ж складі виконують завдання рухового диктанту зі зв’язаними руками (ліва + права).
  2. ВПРАВА – РЕЛАКСАЦІЯ (авторська)
  3. СКЛАДАННЯ ОДИ- РИФМОВКИ СОБІ (за запропонованими словами для римування НА КАРТКАХ )

14.ТЕСТ  „ ЩО ВИ ЗНАЄТЕ ПРО СЕБЕ , АБО РІЗНІ СТОРОНИ ОСОБИСТОСТІ”  ( 10-12хв.)

Використовується адаптований дитячий варіант опитувальника Шмішека для діагностики типу акцентуацій особистості ( ст..159-162 „Тести для всіх” Римських)

15.ВПРАВА „ Я ЧЕРЕЗ  10 РОКІВ”  ( 5-10 хв.)

Тренер пропонує учасникам прийняти зручну позу , розслабитись і закрити очі,  при цьому уявляючи все, що говоритиме тренер:

  • Уявіть себе через 10 років в цей самий час і в цей самий день . Ви – успішна, гарна зовні , щаслива доросла людина!
  • Хто ви ? Де ви? Куди збираєтесь піти?
  • Які люди вас оточують?
  • В що ви одягнені ?
  • Подивіться в дзеркало : чи подобаєтеся ви собі?
  • Що вас здивувало в побаченому?

Учасники відкривають очі та по колу повідомляють із побаченого тільки те, що хочуть. Кожна  доповідь закріплюється аплодисментами.

  1. ТРИХВИЛИННИЙ ТЕСТ- ЖАРТ на окремих бланках. (розвантаження )
  2. ВПРАВА „ЛИСТ СОБІ САМОМУ” ( 5-8 хв.)

Учасники отримують конверти, ручки і чисті аркуші із схематичним зображенням казкового листа. Всім пропонується написати листа самому собі, яке включало б у себе компліменти, численні раціональні побажання , малюнки. Всі листи вкладаються у конверти, підписують справжні адреси і віддають тренеру, який зобов’язується їх відіслати. За кілька днів діти отримають свої листи.

  1. ВПРАВА „ ПІДСУМКИ” ( 3 хв.)

На запропонованих паперових квіточках  пропонується записати те, наскільки справдились очікування під час заняття : чи „ розпустились посаджені на початку бутони ”.Папірці підписуються  та закріплюються на бутонах у вазі , якщо справдились очікування  і на столі , якщо не справдились.

  1. АРТ – ТЕРАПІЯ „ ПОБАЖАННЯ”

Кожен учасник повертається до сусіда, говорить йому побажання та ручкою на руці малює личко  , яке буде контролювати настрій свого господаря протягом дня.

 

Заняття “Я дорослішаю”, «Мій внутрішній світ» 
Мета: допомогти дітям зрозуміти власну індивідуальність;
розвивати уяву дітей;
формувати почуття самоповаги.
Ритуал вітання.
 Скажіть, а якби вам довелося заглянути в колодязь (звичайно ж, при цьому вас повинен тримати за руку хто-небудь з дорослих), що б привиділося вам? (Відповіді дітей.)
Гра “Радіо”.
Отже, сьогодні ми з вами говоримо про те, як ми виглядаємо. І я пропоную вам нову гру. Чи знаєте ви, як називають людину, яку ми чуємо по радіо? Правильно, диктором. Сьогодні по радіо диктор розшукуватиме дітей нашої групи. Він кого-небудь описуватиме, а ми по його розповіді дізнаємося, хто ж загубився. Спочатку диктором буду я. Слухайте: “Увага! Увага! Загубилася дівчинка. На ній червоний светр, в кісках білі банти. Вона добре співає пісні. Хто знає цю дівчинку”?
Діти. Знаємо, це Іра!
– А тепер диктором буде хтось з вас. (Під час гри психолог стежить, щоб діти перераховували характерні риси своїх товаришів :
як вони одягнені, чим люблять займатися, як відносяться до друзів.)
Гра “Вітер дме на…”. 
Отже, диктор розповів про кожного з вас. Це згодиться вам в наступній грі. Спочатку виберемо ведучого. Ведучий починає гру словами “Вітер дме на”. Наприклад: вітер дме на того, у кого світле волосся, – значить, усі світловолосі збираються разом. (Завдання можуть бути наступними: “Вітер дме на того, у кого є сестра”, “хто любить тварин”, “хто любить літо” і так далі. Можна вибрати ведучим когось з дітей.)
Психолог. Ми добре посувалися, а тепер сідайте на килимок, відпочиньте, а я вам розповім про дівчинку Катю.
“Сидить дівчинка Катя і дивиться на себе в дзеркало. Міркує: “У мене два очі, два вуха, дві руки, дві ноги, а мова одна і ніс теж один”. “Чому це у мене усього по двоє, а язик один і ніс теж один”? – запитує Катя свою бабусю. А бабуся відповідає їй: “А тому, мила внучка, щоб ти більше бачила, більше слухала, більше робила, більше ходила, менше базікала і кирпатий ніс свій куди не потрібно не сунула”.
Психолог. Діти, а ви як думаєте? Правильно бабуся відповіла Кате? Давайте і ми подивимося на себе в дзеркало. А у вас теж так? Два вуха, два очі, один ніс, один рот? (Діти розглядають себе у великому дзеркалі, дивляться один на одного.)
Малюнок “Мій портрет”. 
А тепер розкрийте свої альбоми і намалюйте себе. Постарайтеся передати колір волосся, одяг. (Діти виконують завдання.)
Ритуал прощання з групою.

Майстер- клас з елементами тренінгу для батьків вихованців , що потребують підвищеної уваги

Мета: Здійснити психологічну підготовку батьків до подолання проблем спілкування з дітьми. Надати практичні рекомендації щодо підготовки дитини вдома морально, фізично та психічно до навчання. Навчити елементам  якісного та результативного спілкування в сім’ї,  в колі ровесників, з малознайомими людьми,

Матеріали та обладнання : папір А, маркери, скотч, ручки, кольорові олівці, хусточки, заготовки до тестів та вправ.

 

  1. Вправа«Моя дитина »(заповнюють відповідно до імен своїх дітей)

О-  охайна

К- креативна

С- справедлива

А- артистична

Н- неконфліктна

К-красива

А- анти конфліктна

ОБГОВОРЕННЯ.

 

  1. Вправа «Ім’я +індійське ім’я» 2-4 хв.

Учасникам пропонується назвати своє ім’я у тому варіанті, у якому воно подобається найбільше і разом  з цим придумати собі «індійське ім’я», яке б найточніше відображало риси характеру свого власника. Наприклад: Оля – влучний стрілець, Сергій – Швидкий біг…

ОБГОВОРЕННЯ : як можна використати  таку гру у повсякденному спілкуванні з дітьми?

  1. Вправа «Автопортрет» Мета: самосприйняття.

Під тиху музику намалювати символічний автопортрет, тобто піктограму. Дати незвичайний заголовок малюнку. Виконані порт­рети вивішуються тренером на дошці. Учасники аналізують бачення кожного малюнка, відчуття, настрій, емоції, які він викликає, вка­зують, кому він належить. Обговорення : запропонувавши дитині намалювати себе , можна відшукати приховані проблеми і психологічні барєри, які будуть перешкоджати навчанню.

  1. Вправа «Все було б сьогодні добре, якби не …» 5-7хв. (авторська)

Протягом 1 хв. тренер пропонує учасникам пригадати сьогоднішній день , всі негаразди, які зіпсували цей день, голосно сказати : «Все було б сьогодні добре, якби не  ХРЮ-ХРЮ, ГАВ-ГАВ, КУ-КУ-РІ-КУ …(замість виголошування негараздів звуконаслідують тварин)» . Після цього подумки «відправити їх в уявний смітник, що автоматично розчиняється у повітрі» , при цьому голосно виголошуючи : «Геть!». Вправу можна виконувати стоячи.

ОБГОВОРЕННЯ :  підвести до висновку, що хитрими цікавими вправами і іграми можна  виудити з дитини інформацію про те, що її турбує і вона не хоче або не може сказати прямо.

  1. Вправа – гра «Мух краще ловити на мед»

Мета: показати, що підхід з позиції сили не завжди є найефективнішим засобом спілкування та спонукання дітей  до зміни поведінки.

Розділитися на пари, стати обличчям один до одного, одному члену пари затиснути руку в кулак і тримати його перед напарником. Завдання: якомога швидше розтулити кулак партнера за 10 секунд.

  • Чи всім удалося розтулити кулак? В який спосіб? Хто це зробив не з силою, а чемно попросивши?

ОБГОВОРЕННЯ : як можна ефективно замінити фізичне покарання ?

  1. Вправа «П’ять добрих слів»

Мета: навчити визнавати право іншого на самовираження, говорити приємні слова, роблячи людину щасливою.

На роздані аркуші покласти свою долоню і обвести. Акуратно обірвати по контуру, що вийшла красива долонька. На долоньці написати своє ім’я. Розділитись на групи за принципом: 1, 2, 3, 4, 5.

У своїх групах – колах дати товаришу справа свою долоньку і хай він напише одне добре слово, що характеризує вашого товариша. І так передавати далі, доки долонька не опиниться у вас.

ОБГОВОРЕННЯ: Чи приємно було читати написане про вас?

ТАКУ ВПРАВУ МОЖНА ВИКОРИСТОВУВАТИ В СІМЇ, ДЕ 5 І БІЛЬШЕ ЛЮДЕЙ

 

  1. Релаксаційна вправа «Квітка доброти»

Мета: дати можливість учасникам відпочити, розслабитися, відчути себе добрими, щасливими, розвивати уяву.

А зараз закрийте очі і уявіть, що у вас у руках знаходиться чарівна квітка – Квітка Доброти. Ваші руки відчують незвичайне тепло, квітка зігріває вас, ваше тіло, вашу душу. Ви протягуєте руку і розглядаєте Квітку Доброти. Уявіть собі якого вона кольору. Можливо, вона має запах. А можливо ви чуєте приємну музику, яка лине від Квітки. Подумки зберіть усю доброту від Квітки Доброти й помістіть у своєму серці. Ви відчуєте, як доброта входить у вас, як зігріває вашу душу, несе радість. Я хочу, щоб сьогодні і надалі ви відчували допомогу Квітки Доброти. І коли у вас неприємності, або погано на душі, можна собі допомогти, тим , що ми робимо зараз: уявити в руках Квітку Доброти і подумки помістити її в своєму серці.

 

  1. Арттерапія «Зроби літачок» 3 хв. (авторська)

Учасники роблять паперовий літачок. На окремих смужках паперу записують проблеми,що перешкоджають якісному і продуктивному спілкуванню з дітьми, приклеюють до літачка або вкладають всередину нього. Запустити літачок геть, яявляючи при цьому, як відлітають назавжди вказані проблеми.

  1. Рухова вправа «Зустріч» 5 хв. ( приклад для  швидкої адаптації дитини в новому колективі )

ІІ етап: Учасники ходять по кімнаті й за командою ведучого при зустрічі вітаються:

 

а) долонями;

б) коліньми;

в) чолом;

г) боком.

 

Після виконання учасники сідають на місце.

  1. Вправа – релаксація «Потужне джерело енергії» 3-4 хв. ( виключно для дорослих після виснажливого дня чи нервового перенапруження )

Практичні поради:

ЯК НАВЧИТИ ЗНАЙОМИТИСЬ

(Дає можливість не лише познайомитись, а й сприяє розвитку пам’яті.Усі учасники стають в одне спільне коло. По черзі, починаючи з одного з тренерів, кожному учасникові потрібно назвати себе й ска­зати щось позитивне про себе. Фразу запропонувати розпо­чати словами: «Мене звати… Моя краща подруга (друг, ТАТО, МАМА ) про мене сказала (в) б (би), що я…» Для того щоб учасники групи швидше перезнайомилися та були готові для подальшої роботи в атмосфері довіри й симпатії, пропонуємо наступні вправи.

 

Вправи на розслаблення м’язів

Котик спить (3-4 роки)

Діти слухають твір і зображують стомленого котика: лягають на підлогу, потягуючись, і починають рівно, спокійно дихати. Вихователь підходить до них, підіймає руки (“лапки”) одного, другого, але руки падають, мов ватяні.

 

Захотілось котику спати,

Кулачками треоченята.

Зачекай, мій котику, трішки,

Постелю для тебе я ліжко.

Але мій мисливець завзятий

Вже не міг на ніжкахстояти.

Вінповільно впав на підлогу,

Розкидавши руки і ноги.

Я йогохотіла підняти,

Але став мій котик як з вати.

Уві сні непомітно він диха,

Тільки носом посапує тихо.

Живі загадки (4-5 років)

Руки вгору, з морквиніс

Сонцевийшло – вінрозкис.

(Сніговик.)

Цвях на сонцівигравав

та підтанув і упав.

(Бурулька.).

 

Перший рядок – руки над головою, виструнчитися. Другий – опустити (кинути) розслаблені руки та присісти.

Штанга (5-6 років)  Дитинапідіймає “важку штангу” (ІНШИЙ УЯВНИЙ ВАЖКИЙ ПРЕДМЕТ).Потім кидає її, відпочиває.

Повітряна кулька (м’яч) (6-7 років)

Дівчинку або хлопчика обирають на роль м’яча. Спочаткудитиназображуєздутийм’яч: ноги напівзігнуті, руки і шия розслаблені, корпус нахилений уперед. Хтось з дітей починає надувати м’яч насосом.супроводжуючи кожну порцію повітря звуком “с-с-с”. Почувши перший звук “с-с-с”, м’яч вдихає повітря і випрямляє ноги в колінах, далівипрямляєтулуб, піднімає голову, руки, надуваєщоки. М’ячнадутий. Потімйогоспускають, на звук “ш-ш-ш” з ньоговиходитьповітря і тілоповертається в попередній стан

  • РОБОТА З ПАПЕРОМ для корекції страху, емоційного фону, настрою, побутових  проблем ( практичні вправляння )

Смачні цукерки (4-6 років)

У одного із дітей у руках уявна коробка з цукерками. Він пригощує по черзі дітей. Малята беруть по одній цукерці, дякують господарю, потім розгортають цукерку і беруть її в рот. По виразу їхніх облич одразу видно, що частування смачне.

Міміка: жувальні рухи, посмішка, вираз насолоди, задоволення.

Інсценізація вірша , відомого дітям.

 

Індивідуальна картка

 

вихованця

 

 

Прізвище, ім’я, по батькові дитини ____________________________________

___________________________________________________________________

Гурток, творче об’єднання _____________________________________________

Дата народження ______________________________________________________

Контактні телефони ____________________________________________________

Інформація про батьків:

мати______________________________________________________________

батько_____________________________________________________________

Керівник гуртка ________________________________________________________

Надання психологічних послуг

Дата_______________________________________________________________

Запит (від кого)_________________________________________________________

Вид послуги___________________________________________________________

Короткий зміст запиту___________________________________________________

___________________________________________________________________

Рекомендації______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Дата______________________________________________________________

Запит (від кого)_________________________________________________________

Вид послуги____________________________________________________________

Короткий зміст запиту___________________________________________________

__________________________________________________________________

Рекомендації_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Згода батьків на надання психологічних послуг (опис послуг, дата, підпис)

______________________________________________________________________________________________________________________________________

 

Результати індивідуальної психодіагностики

 

Дата Мета дослідження Методика, автор Результат Рекомендації

Вправа «Хто я?» (покажи жестами та мімікою, не називаючи)

Мета: усвідомлення важливості прийняття свого «Я» з усіма перевагами та недоліками, самовираження та надання можливості побачити себе зі сторони.

 

Вправа «Автопортрет»

Мета: самосприйняття.

Під тиху музику намалювати символічний автопортрет, тобто піктограму. Дати незвичайний заголовок малюнку. Виконані порт­рети вивішуються тренером на дошці. Учасники аналізують бачення кожного малюнка, відчуття, настрій, емоції, які він викликає, вка­зують, кому він належить. Обговорення заняття.

 

 Вправа «Я в променях сонця» 5 хвилин

Мета: формування відчуття внутрішньої стійкості, гармонізації та довіри до самого себе.

Кожен член групи протягом 2 хвилин на аркуші паперу малює сонце. В центрі кола учасник записує власне ім’я (можна записати займенник «Я»), а на променях – свої сильні сторони, або те, що любить, цінує і приймає в собі, або ті якості, які дають відчуття внутрішньої впевненості і довіри до себе в різних ситуаціях.

За бажанням учасники групи презентують «сонечка» .При обговоренні вправи учасникам групи необхідно відповісти на запитання: «Чому виконувалась дана вправа?», «Що дало виконання цієї вправи?». Тренер звертає увагу на те, що особистісні якості є основою формування професійно значущих якостей пракпозитичного психолога.

 

Вправа «Мій дракон, мої недоліки» – 8 хвилин

Мета: вироблення вмінь аналізувати та виділяти негативні сторони своєї особистості та обирати шляхи боротьби з ними. Ведучий розповідає учасникам про те, що в кожного є «свій дракон» – це наші недоліки, які заважають нам жити, але з якими ми примирюємось.

Кожен малює дракона (схему), вказуючи на кожній частині тіла свій певний недолік. Виголошуючи вголос, учасники відривають «недоліки» та знищують  їх (топчуть, рнвуть, спалюють). По бажанню будь-який з недоліків можна залишити, якщо він допомагає у деяких сферах життя.

Рухавка «Карусель»

Мета: формування навичок швидкого реагування під час вступу в контакт, розвиток емпатії та рефлексії в процесі навчання.

Хід вправи. У вправі організовують серію зустрічей, причому щора­зу — з новою людиною. Завдання: легко вступити в контакт, підтримати розмову і попрощатися.

Члени групи шикуються за принципом каруселі, тобто обличчям один до одного, й утворюють два кола: внутрішнє нерухоме і зовнішнє рухоме.

Приклади ситуацій:

  • Перед вами людина, яку ви добре знаєте, але досить довгий час не бачили. Ви дуже раді цій зустрічі .
  • Перед вами незнайома людина. Познайомтеся з нею .
  • Перед вами маленька дитина, вона чогось злякалася. Підійдіть до неї і заспокойте її.
  • Після тривалої розлуки ви зустрічаєте коханого (кохану), ви дуже раді зустрічі . Час на встановлення контакту і проведення бесіди 3—4 хв. Потім ведучий дає сигнал, і учасники тренінгу переходять до наступного учасника.

Вправа  «Паровозик».  Участники стають один за одним в ланцюжок і закривають очі. Ведучий з відкритими очима протягом  2-3 хвилин  водить  всіх по приміщенню. Вправа виконується  мовчки. Потім обговорюються переживання і думки .

Гра “Поміняйтесь місцями ті, хто… (любить синій, червоний; відпочивав на морі; гарно готує; любить свою роботу; любить довго спати; займається спортом; має гарний почерк; п’є каву щоранку; не їсть після 6; має довге волосся; любить чай; носить джинси; блондинка…

Вправа «Скульптура  згуртованого успішного колективу ». Всі учасники розділяються на 4-5 підгруп і отримують однакове завдання : створити скульптуру , задіюючи абсолютно всіх членів підгрупи, яка б символізувала успішний сучасний педколектив. По закінченню – кожна підгрупа презентує свою скульптуру. , обличчям один до одного. По команді тренера вони роблять один крок, опиняються напроти когось з групи , уважно  його обдивляються і говорять взаємні компліменти жестами та мімікою.

Прощання учасників тренінгу «Квітка правди» (по колу передається естафетна квітка, що дає право кожному , хто її тримає, висловити враження про тренінг і обов’язково сказати побажання групі)

 

 

 

ПРАКТИКУМ І

Тренінг для учасників семінару Практикум конструктивної взаємодії педагогів з   учнями, що потребують підвищеної уваги»

Вік учасників : 10-12р. та педколектив (спільно)

Мета : реалізація активного творчого потенціалу учасників щодо створення ними альтернативних пропозицій проведення свого часу, з якого складається все життя . актуалізація позитивної мрії – наміру учасників тренінгу. Сприяння чіткому усвідомленню змісту свого життя. Надати учасникам у символічній формі реалізувати своє бачення проблеми вибору і відповідальності за власне життя. Вироблення навичок спільної діяльності. Активізувати критичне, аналітичне ставлення учасників до реклами. Провокувати учасників виробляти стійке бажання постійно брати на себе відповідальність за власну безпеку і здоров′я/

Обладнання та матеріали: ватмани, папір, скотч, скотч двосторонній, маркери, олівці, ручки, картки із написами предметів щоденного вжитку, музичний центр , диски із записами класичної музики.

  1. Вправа на знайомство

«Якби я жив 100 років тому , я точно був би …»

(по колу  , починаючи з тренера)

  1. 2. Привітання у стилі минулого чи майбутнього

Кожен учасник вітається з усією групою словом, висловом чи жестом епох минулого чи  власним вигаданим для майбутнього з коротким коментарем, який включав би пояснення того, що саме хоче автор вислову чи жесту ним показати, сказати.

Вправа «Хвилина»

Тренер звертає увагу учасників на поняття «хвилина часу». Багато це чи мало? Потім учасникам пропонується за сигналом заплющити очі і розплющити їх у той момент, коли, на їхню думку, хвилина закінчилася. Потрібно намагатися не рахувати секунди, а саме відчути довжину хвилини.

Тренер фіксує інтервал в одну хвилину і по закінченні
повідомляє про це учасників (подає сигнал).

 Запитання для обговорення

– Хто розплющив очі раніше сигналу?

– Хто пізніше?

– Чи важко було виконувати завдання?

– Чому важливо розвивати в собі адекватне почуття часу?

 

Вправа  «Міняємось місцями» (рухавка)

  • Місцями міняються ті, хто має на одязі ґудзики; в червоному; любить морозиво і т.д.

Вправа  «Собака обтрушується» (скидання негативних спогадів так само, як струшує воду із себе мокрий пес)

Вправа «Ярлики»

Оснащення: набори розрізаних картинок за кількістю груп, набори «корон». На кожній «короні» написаний один з поданих
виразів:


    – «Усміхйвся мені».

– « Будь похмурим».

– «Корчи мені гримаси».

– «Ігноруй  мене» .

– «Розмовляй зі мною так, ніби мені 5 років».

– «Підбадьорюй мене».

– «Кажи мені, що я нічого не вмію».

– «Жалій мене».

 

Тренер об’єднує учасників у групи по 5-7 осіб. Кожному він надіває на голову «корону» таким чином, щоб той не бачив, що на ній написано («корони» виготовляють з двох смужок білого паперу, склеєних по боках). Після цього кожній групі дається завдання протягом 10 хв. скласти цілу картинку з розрізаних шматочків, але звертатися під час роботи до учасника своєї групи потрібно так, як написано на його «короні».

Через 10 хв. усі учасники по черзі (не знімаючи «корон») відповідають на запитання тренера: «Чи сподобалось вам, коли з вами спілкувалися таким чином?»

Після того, як усі висловляться, тренер пропонує учасникам зняти «корони» і вийти із своїх ролей.

 Запитання для обговорення

– Чим у реальному житті можуть бути «корони»?

– Як впливає наявність подібних ярликів на спілкування?

– Як часто ми стикаємось із ситуаціями навішування ярликів?

– Як ви почувалися у реальному житті, коли хтось навішував на вас ярлик?

– Як можна змінити чиєсь уявлення про вас?

– Звідки ми беремо наші уявлення про інших?

– Чи легко позбутися ярлика, коли його вже навішено? Як це зробити?

 

Вправа з екраном «Права» (виконуй все, про що говориться на екрані )

 

Вправа „Успіх”. (8 хвилин)

На аркушах учням пропонується записати  3 хороші вчинки, які вони здійснили протягом останнього тижня.                ЗРАЗОК НА ЕКРАНІ

Після запису всі бажаючі зачитують написане.

Аплодисменти кожному учаснику.

Матеріали: ручки, папір.

 

 Гра – розминка «Вікінг – тостер – слон – душ»

(рухова)

Індивідуальна робота учасників « Мої успішні проекти»

Учасникам пропонується пригадати і записати на аркушах всі свої успішні проекти, починаючи з дитинства : що вдалося добре зробити, організувати, вигадати, виграти…Це не обов’язково повинні бути грандіозні справи, важливо пригадати якомога більше успішних справ свого життя ( вирощена квітка, торт…)

Презентація проводиться вибірково, за бажанням.

Питання для загального обговорення :

  • як вам було пригадувати свої позитивні досягнення: важко, легко, приємно чи ні?
  • Що ви відчували , коли пригадували і писали?
  • Чи вдалося згадати щось таке, чого давно не пригадувалося?

Вправа «Було – не було»

Перед учасниками розкладена купа карток, на яких – написи назв сучасних предметів щоденного користування: мобільний телефон, автомобіль, DVD- програвач, шкільний зошит, ручка, калькулятор, комп’ютер, плеєр, скутер, поїзд, літак, пульт, ксерокс, принтер, скейтборд, …

По черзі кожен учасник обирає одну з карток і відповідає на питання «Чим користувалися люди , коли не існувало цього предмета? Чим користуватимуться через 50 -100 років? »

(можна фіксувати процес на великому фліп – чарті)

Рухавка „Зустріч” (5 хвилин)

Учасники стають в два кола (по однаковій кількості осіб).Кола по оплеску тренера рухаються в протилежних напрямках. По команді „Стоп” зупиняються.

Хто напроти кого стоїть (пари) реагують так:

  1. Зустріч двох друзів після літніх канікул.
  2. Однокласники, що вчора посварились.
  3. Знайомі. Не бачилися з часу закінчення садка.

Обговорення:

  • Що було виконати найлегше? Найважче?
  • Кому що взагалі не вдалося?

 

Гра «Криві дзеркала»  (КАРТКИ МИШКИ-ЕМОЦІЇ)


Вправа Ведучий читає вірш Е.Алябївої, а учні зображують емоції і відчуття.

 

Спочатку вони здивувалися,
Потім глибоко обурилися.
Образилися, але не на всіх.
З образою вони відвернулися,
Як миша на крупу, всі надулися.
І раптом засмутилися всі.
Поникли сумні плічки.
У очах засмучений вечір,
І сльози ось-ось побіжать.
Але тут промінець сонця крадькома
По щічці слизнув ніжно-гладкій.
І все засвітилося довкола.
Від радості всі посміхнулися.
Неначе від сну все прокинулись.
Застрибали і закричали: – Ура!
Ми веселими стали!” 


Опитувальник з екрана «Самооцінка»

Рухавка « Море хвилюється»

– Море хвилюється …..

На кожне «3» – учасники «застигають» у тій позиції , картинка якої на екрані  до теми прав дитини.

 

                       ПРАКТИКУМ  ІІ «РЕЛАКСАЦІЯ + КОРЕКЦІЯ= УСПІХ»

 Скульптура  «Самореклама» (у довільній формі  учасники за 30 сек. Презентують себе так, як вважають за потрібне)

Вправа „Долоня”. (позитивне самосприйняття)

На аркушах діти обводять власні долоні, і , починаючи з великого пальця, написати на кожному позитивні вислови, характеристики на себе самого.

За бажанням можна їх зачитати або ні.

Кожен кладе в конверт свій аркуш і забирає із собою

Вправа «Слухаємо себе»
Психолог. Давайте сядемо зручніше, розслабимося і закриємо очі. Послухаємо, що відбувається довкола.., що відбувається усередині кожного з вас. Уважно прислухайтеся до своїх відчуттів. Що кожен з вас зараз відчуває, чого хоче? Що ви чули ? (Діти діляться своїми враженнями.)
Гра «Вітер дме на »  Коли я виголошуватиму слова завдання, все, до кого ці слова відносяться, бігом збираються в кружок. Отже, ми починаємо: «Вітер дме на того, хто любить малювати.., хто хотів би мати собаку або кішку, а мама не вирішує.., хто любить ходити в цирк або ляльковий театр.., кому подобається отримувати дарунки.., хто любить є цукерки.» (Діти виконують завдання.  Обговорення гри.

Етюд «Веселка» (вправа на ауторелаксацію)

Учасники сідають зручно, заплющують очі і протягом 1-2 хвилин уявляють легку, прекрасну веселку, гру кольорів і себе в спокійному, приємному, розслабленому стані. Керівник настроює підлітків на відчуття спокою, розслабленості. По закінченні вправи обговорюється, що відчули учасники групи під час її виконання, хто «бачив» щось незвичайне. Закінчується заняття тим, що всі встають, потягаються та рухами рук над головою зображують веселку.

Етюд «Посмішка по колу»

Всі беруться за руки і «передають» посмішку по колу: кожен повертається до свого сусіда праворуч чи ліворуч і, побажавши щось хороше та приємне, посміхається йому. При цьому можна образно «взяти посмішку» в долоні і обережно передавати її по колу, з рук в руки. Така форма прощання може стати традиційним ритуалом за час роботи тренінгової групи

Підсумкова вправа « Колесо життя»

Тренер, малюючи схему на дошці, пропонує учасникам :

  • намалюйте на аркуші велике коло;
  • намалюйте у центрі великого маленьке коло і помітьте його, як центр;
  • намалюйте 8 спиць від центру до великого кола, кожна з яких прямо протилежна іншій і може продовжуватися за лінією великого кола.
  • Позначте кожну спицю так

 

Духовна

Емоційна

Соціальна

Екологічна

Фізична

Інтелектуальна

Професійна

Психологічна

 

 

 

 

Анкета

“Що ти очікував і що отримав від тренінгу для особистісного розвитку і виховання підлітків із проблемних сімей”

  1. Чого ти чекав (ла) від тренінгу?
  2. Чи знав (ла) ти раніше, що таке тренінг?
  3. Чи відповідало те, що відбувалося під час проведення тренінгу, твоїм очікуванням?
  4. Що саме тобі сподобалось?
  5. Що саме тобі не сподобалось?
  6. Чи змінився (лась) ти як людина і особистість протягом проведення тренінгу?
  7. Якщо змінився (лась), то як саме?
  8. Хто із учасників тренінгу, на твою думку, також змінився (лася)? хто найбільше?
  9. Які із вправ тренінгу найбільше вплинули на тебе? на групу?
  10. Чи бувало тобі нецікаво на заняттях? коли?
  11. Чи бувало тобі лячно під час проведення тренінгу? коли?
  12. Чи жалкуєш ти за чимось, що відбувалось під час тренінгу? за чим саме?
  13. Що з того, що ти отримав (ла) у групі під час занять, ти можеш використати у своєму повсякденному житті сьогодні?
  14. Чи легше тобі стало аналізувати особливості поведінки оточуючих людей?
  15. Чи став (ла) ти краще розуміти себе?
  16. Чи були тобі потрібні такі з заняття?
  17. Як ти вважаєш, чи потрібен тобі ще один цикл занять тренінгу?
  18. Які проблеми ти хотів (ла) б обговорити?
  19. Ким в ході занять ти переймався найбільше?
  20. Що ти хотів би побажати собі? іншим учасникам тренінгу? ведучому?
  21. Найважливіша подія для тебе в ході занять тренінгу. У чому вона полягала?

 

 

 

 

 

 

 

ТРЕНІНГ БАТЬКІВСЬКОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ
УЧАСНИКИ : мами  вихованців АДН спільно з дітьми

Дата проведення : 04.02.2015

Підготувала та провела : завідуюча організаційно-масовим відділом, практичний психолог Борсяк Л.О.

 

Мета: покращення навичок спілкування батьків з дитиною, підготовка батьків до майбутнього навчання дітей у школі; навчання елементам розвантаження психоемоційного стану в домашніх умовах шляхом простої гри; вироблення тактики подолання дитячих негативізмів .

Завдання:

  • Підвищення компетентності батьків;
  • Подання батькам інформації про вікових особливостях дитини передшкілької віку;
  • Знайомство, згуртування групи, налаштування на спільну роботу;
  • Навчання ефективним способам спілкуванняв родині;
  • Розвиток навичок рефлексії у батьків.

Обладнання:

  • мультимедійне обладнання;
  • кольорові олівці, ручки, маркери,папір для нотаток за кількістю батьків.
  • Роздатки-памятки ;
  • Килимок;
  • Столики для дітей;
  • Фігурки овочів – по 2 однакові, кольоровий папір;
  • 2 великі пазли іграшок;
  • Кошик для сміття.

Хід:

 

  1. ЗНАЙОМСТВО батьків з цілями і завданнями тренінгу з умовами та режимом роботи. Вводяться правила групової роботи. Ведучий розповідає, в якій формі будуть проходити заняття і яким будуть присвячені темам.
  2. РЕЄСТРАЦІЯ УЧАСНИКІВ.
  3. Знайомство. Розминка.

А) «Візитна картка»

Б) Вправа «Подання по колу». М’яч передається по колу. Той у кого в руках м’яч, представляє себе, називає своє ім’я і якість, яка допомагає йому у спілкуванні з дитиною.

В) Вправа «Чия мама». Мамам пропонується записати на аркушах ласкаві імена, якими вони називають своїх дітей вдома. Після цього забираю в мам маркери, підходжу по черзі до них і прошу дітей  називати, чия це мама і як вона називає вдома. За спів падання відповідей родинні дуети отримують оплески в колі.

4.Творче завдання „ Спогади дитинства”

Мета: сприяти актуалізації дитячого досвіду батьків для усвідомлення і розуміння проблем, які зараз переживає дитина.

Час: 10 хв.

Ресурси: зошит та ручка для кожного учасника.

Хід проведення

І етап. Тренер пропонує учасникам озирнутися на своє минуле і пригадати своє дитинство у віці, в якому зараз їхня дитина (15 хв.)

Завдання:

  1. Пригадайте себе у віці Вашої дитини.
  2. Що для Вас було важливим.
  3. Яким був Ваш характер, особливості поведінки.
  4. Повертаючись у сьогодення, пригадайте ті вчинки Вашої дитини, які вам не подобаються і уявіть, як би Ви вчинили на її місці.
  5. Спробуйте знайти в кожному з цих вчинків такі сторони, які можуть викликати у Вас розуміння чи навіть відчуття радості, задоволення.
  6. Визначте в кожному конкретному випадку, що саме нагадує про Ваші вчинки в минулому.
  7. Подумайте про те, як саме поведінкові прояви дитини відображають її індивідуальність та до чого вона прагне.

ІІ етап. Учасники розповідають про свої спостереження.

Тренер підсумовує: Не забувайте, що одна із переваг батьків – радіти приємним сюрпризам своєї дитини.

 

  1. Психогімнастична вправа на активізацію „Зміна місця”

Мета: підвищити психоемоційний тонус учасників освітньої програми, сприяти усвідомленню власної батьківської ролі щодо дитини.

Час: 10 хв.

Хід проведення

Зі словами: „Поміняйтесь місцями ті, хто…”, ведучий починає вправу. Учасники, що мають названу ознаку, міняються місцями. Той, хто не встигне зайняти вільне місце, стає ведучим.

Інструкція може змінюватися:

„Поміняйтеся місцями ті, хто в дитинстві…”

„Поміняйтеся місцями ті, хто, спілкуючись зі своєю дитиною…”

„Поміняйтеся місцями ті, хто вважає своєю сильною батьківською рисою…”

„Поміняйтеся місцями ті, хто хотів би розвинути в собі таку якість як ”

 

  1. Вправа на рефлексію „Компліменти”

Мета: сприяти підвищенню психоемоційного тонусу групи, розвивати почуття власної самоцінності.

Час: 5 хв.

Тренер пропонує учасникам висловити один одному компліменти (по колу).

7.Інтерактивна міні-лекція “Описова похвала”

Мета: сприяти розвитку в батьків навичок позитивного мислення, ознайомити їх з алгоритмом описової похвали.

Час: 8-10 хв. хв.

Ресурси: фліпчарт, маркери.

Тренер малює на фліпчарті машину (непривабливу, кумедну). Просить учасників написати в себе в зошиті 5 асоціацій, які виникають, коли вони дивляться на цю машину (1 хв.). Учасники за бажанням можуть озвучити свої записи. Тренер звертає увагу на те, що в залежності від позитивного чи негативного забарвлення цих асоціацій, можна відзначити наявність або відсутність позитивного, неупередженого мислення.

Розвиток навичок позитивного мислення дуже важливий для батьків. Адже саме оптимізм та почуття гумору допомагають батькам долати найскладніші життєві ситуації. А позитивне мислення – помічати в своїх дітях навіть незначні, але важливі дрібнички для підтримки своєї дитини та розвитку адекватної самооцінки.

Саме ефективна похвала, вміння батьків звернути увагу на позитивні поведінкові прояви дитини є одним із дієвих виховних впливів на становлення позитивного ставлення у дитини до себе, розвитку упевненості у собі, почуття власної гідності.

  1. Вправа на активізацію „Веселий масаж”

Мета: провести емоційну та м’язеву релаксацію учасників.

Час: 5 хв.

Усі учасники стають один за одним, утворюючи велике коло та починають повільно рухатися вперед. Тренер робить певні масажні рухи на спині того, хто йде попереду нього. Відчувши це, учасник намагається повторити ці рухи тому, хто йде попереду і т.д. Коли коло замкнеться і тренер відчує масаж на своїй спині, він змінює свої масажні рухи. Те ж саме послідовно роблять інші учасники. І так декілька разів.

  1. Вправа «Забороняємо – дозволяємо»

На дошці закріплюються три кольорових листа, що відповідають зонам заборони.

  • Зелений – символізує зону «Повна свобода»;
  • жовтий – зону «Відносна свобода»;
  • червоний – зону «Заборонено».

10.Вправа «Ми–батьки»

Мета: з’ясувати уявлення про учасників про себе у ролі батьків та визначити їхні очікування стосовно особистості своїх дітей.

Учасники отримують по одному стікеру зеленого, синього та червоного кольорів. Психолог пропонує на кожному з них продовжити речення (стосовно своєї реальної дитини):

* на зеленому стікері – «Як мати я хочу бачити свою дитину…»;

* на синьому стікері – «Як мати для цього я роблю…»;

* на червоному стікері – «Як мати я ніколи…».

По закінченню учасники прикріплюють стікери на три аркуші формату А-1 з написами «Я хочу…», «Я роблю…», «Я ніколи…»

Після презентації проходить обговорення вправи.

Запитання для обговорення.

  1. Які думки виникли у Вас під час виконання цієї вправи?
  2. Чи замислювалися Ви над шляхами досягання того, що Ви хочете?
  3. Чи легко було продовжити речення «Як мати для цього я роблю…» та сформулювати конкретні дії? Чому?
  4. Чи завжди вдається Вам у реальному житті виконувати те, що Ви задекларували у варіанті закінчення речення «Як мати я ніколи…»? Поясніть свою відповідь.

– Нездатність зрозуміти одини одного найчастіше є причиною проблем та непорозумінь в сімї, надалі не дає можливості правильно будувати стосунки між найріднішими людьми. Дефіцит ласки – травмуючи ситуація для дитини.

Це завдання дасть можливість всім вам проявляти теплі почуття правильно .

 

11.Творче завдання „Коло часу”

Мета: сприяти усвідомленню батьками необхідності спільного проведення часу з дітьми.

Час: 20 хв.

Ресурси: аркуші білого кольору А-4(за кількістю учасників), на яких намальоване коло.

Тренер пропонує учасникам поділити намальоване на аркуші паперу коло (24 години) у відповідності до власного типового режиму дня, розподілу усіх цих годин на виконання будь-якої діяльності – роботи, відпочинку, спілкування тощо. Аналізуючи своє коло, кожен учасник відзначає ті години, які він проводить зі своєю дитиною: грається, допомагає у вивченні уроків, розмовляє, гуляє. Потрібно цей час позначити особливим кольором на діаграмі.

Запитання для обговорення:

  • Чи допоміг даний аналіз діаграми краще усвідомити, скільки часу насправді Ви проводите з дитиною?
  • Як багато часу Ви приділяєте собі?
  • Проаналізуйте, як можна за рахунок інших справ збільшити час для себе та для своєї дитини?

12.  Вправа «Кошик для сміття»

Мета: розвиток навичок рефлексії, здатності усвідомлювати свої дії та слова по відношенню до дитини.

На одному аркуші напишіть якості, які заважають вам спілкуватися з дитиною, гальмують розвиток ініціативи, самостійності, провокують конфлікти. На іншому аркуші напишіть ті якості, які б ви хотіли придбати замість тих, які заважають, які б наблизили вас до позиції ідеального батька, допомогли б у спілкуванні з дитиною (незалежно від того, чи можу я це зробити чи ні), напишіть, що має статися, щоб ці якості з’явилися.

Потім батькам пропонується зім’яти (або порвати) листок з тими якостями, які заважають, і викинути його в сміттєвий кошик, а листок з позитивними якостями залишити.

 

13.Вправа на активізацію „Овочевий салат

Мета: сприяти емоційній релаксації учасників.

Час : 5 хв.

І етап. Тренер пропонує створити коло і займає місце ведучого у центрі. Він пояснює учасникам, яким чином можна демонструвати овочі. Далі ведучий вказує на одного з учасників і називає овоч, який потрібно зобразити певною комбінацією рухів. Сусіди праворуч та ліворуч від названого учасника допомагають йому демонструвати відповідні рухи.

Назви овочів учасники отримують на картинках , на зворотньому боці яких написано рух для виконання.

14.Психогімнастична вправа „Як зняти стрес”

Мета: допомогти учасникам у пошуку різних методів психологічного розвантаження.

Час: 30 хв.

Ресурси: надувні кульки.

Тренер кожному учаснику роздає по одній надувній кульці.

Пропонує пригадати ті ситуації у стосунках з дитиною, які викликають в них роздратування, гнів, розпач, незадоволення, безсилля. У колі кожен учасник по черзі називає ситуацію, після чого один раз надуває свою кульку.

Учасники, які у стосунках зі своєю дитиною відчувають такі ж труднощі, надувають свою кульку.

Коли всі учасники проговорять ситуації, тренер просить всіх звернути увагу на свою кульку і порівняти її зі стресом, який виникає через накопичення різних негативних емоцій.

Які саме методи психологічного розвантаження Ви застосовуєте, щоб зняти напругу, що могли б запропонувати.

Тренер пропонує кожному з учасників назвати свій метод, здуваючи кульку. Якщо інші учасники також використовують цей метод, або могли б його використовувати в майбутньому, також поступово здувають свою кульку.

Тренер узагальнює почуту інформацію і пропонує як один із методів зняття емоційної напруги та розслаблення, – читання з дітьми медитаційних казок.

15.Вправа «Мозаїка стилів батьківського виховання»

Мета: закріпити знання учасників про стилі батьківської поведінки.

Учасники діляться на 2 групи , кожна з яких отримує великий набір пазлів – іграшки. Кожен на своєму шматочку пазла записує один із ефективних способів впливу на свою дитину . Складаючи пазл, кожен озвучує свій напис.

Запитання для обговорення.

  1. Чи є чітка межа між різними стилями батьківської поведінки? Обґрунтуйте свою точку зору.
  2. Чи є випадки, коли доцільне використання авторитарного стилю батьківської поведінки? Якщо «так», то в яких саме випадках?
  3. 16. Вправа на завершення «Чарівна скринька»

Мета: підвести підсумки тренінгу.

Ресурси: аркуш ватману із зображенням великої скриньки, кольорові кружечки за кількістю учасників тренінгу.

Кожний учасник отримує кружечок, який символізує скарб знань, умінь, отриманих упродовж тренінгу. Тренер пропонує кожному з учасників написати про здобуті скарби. Учасники по черзі «кладуть скарби» у чарівну скриньку (прикріплюють кружечки на плакат із зображенням скриньки), коментуючи свою дію.

Коли скринька заповнена, психолог звертається до учасників із пропозицією виказати свої зауваження та рекомендації. Він дякує групі за спільну роботу.

17. Зворотній зв’язок. Учасникам пропонується обмінятися враженнями про заняття.

18. Ритуал прощання. Сказати «Всього доброго!» всім учасникам.

IMG_20150204_165802 IMG_20150204_165838

 

Тренінг для тат вихованок Академії дошкільних наук Центру творчості  спільно з татами

 «Посієш талант-пожнеш долю»

Підготувала та провела : завідуюча організаційно-масовим відділом, практичний психолог ЦТДЮ

Кількість учасників : 16 чол.(тата) і 16 доньок (віком 4-7 р.)

Мета:Ознайомити батьків з умовами успішного виховання дітей у сім’ї.  Допомогти пізнати себе, виробити єдину лінію у сімейному вихованні.

Визначити, базуючись на особистому досвіді, реальний розподіл домашньої праці, особливості сімейних стосунків.

Через групову роботу забезпечити активну участь і взаємодію батьків між собою і вчителем.

Завдання :

  1. Підвищення ефективності спілкування «батьки- діти»;
  2. Надання можливості для обміну досвідом ефективного виховного впливу на власних дітей.
  3. Навчання інтерактивним способам взаємодії «тато-дочка»;
  4. Вироблення у дітей (дівчаток) відчуття комфорту , захищеності, підтримки від того, що завжди поруч тато.

Хід тренінгу :

 

ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ ДО ТРЕНІНГУ

Родина – це природний осередок найглибших людських почуттів. Батьки – головні природні вихователі дитини. Основний чинник у формуванні особистості – це виховний клімат сім’ї. Рідна домівка – не тільки місце притулку, дах над головою, а й родинне вогнище, місце захисту від життєвих негараздів.

Виховання починається із дня народження. Перше, із чого дитина починає пізнавати світ, – це ласкава материнська усмішка, тиха колискова пісня, добрі очі, лагідні обійми. З усього цього складається перше уявлення про добро і зло.

Виховує все: люди, речі, явища, але на першомумісці – батьки і педагоги. Учити жити – це значить передавати із серця в серце моральні багатства. І передає ці багатства той, хто з колиски пестить дитину, хто дбайливою рукою підтримує її перший крок, хто веде її за руку першою стежинкою життя. Це – мати, батько і вчитель.

Тому необхідним є дотримання і здійснення єдиної лінії, єдиних вимог сім’ї і школи. Дуже важливо, щоб уся родинна атмосфера, щоденний вплив сім’ї були спрямовані до тієї ж мети, що й виховання у школі. Єдина спрямованість виховання у сім’ї та школі, єдність поставлених до дитини вимог сприятимуть успішному розв’язанню спільного завдання виховання нашого майбутнього.

Адже наші діти – це наша старість. Правильне виховання – це наша щаслива старість, поганее виховання – це наші сльози, це наша провина перед іншими людьми, перед державою.

Ви мабуть не раз бачили, як чоловіки, які от-от стануть батьками, запитують: ХТО ВІН – ТАТО? Що робить? Та, нажаль, просто відповісти на ці запитання може вже не так і багато чоловіків. Бо ж практика свідчить, що більшість із них мало що тямить у батьківстві. А значить робить багато дурниць та помилок.

Та причина тут зовсім не в чоловіках. Жінку готують до появи дитини. Мати, подруга та навіть сусідки вже надавали купу порад. А ще ж є державна програма підготовки молодих матерів. І якось усі забули, що чоловіки знають про майбутню дитину не більше за своїх коханих.

 

І. Вступ

Сьогодні ми з вами зібралися, щоб краще пізнати себе та своїх дітей,  ознайомитись з умовами успішного виховання у сім’ї, виробити єдину лінію у сімейному вихованні.

У цьому нам допоможуть різні завдання.

ІІ. Знайомство

Усі учасники тренінгу (тата) сідають у коло, кожен по черзі називає своє ім’я та говорить фразу, що починається зі слів: „ Мій знак гороскопу – …, мені властиво у стосунках в сім’ї …..”

Дівчатка-доньки в цей час знаходяться у дитячій зоні кімнати та малюють свого тата.

Тут же тренер просить тат написати на аркушах перелік лагідних слів, якими вони називають своїх дочок. Потім по черзі підходить до кожного тата, питає у дівчаток, чий саме тато і просить дочок вголос називати ласкаві слова, якими називає тато вдома. За кількість слів, що співпали, родинні дуети отримують оплески .

ІІІ. Прийняття правил роботи

  • Для чого у нашому житті існують різні правила?

Після відповідей батьків пропоную прийняти правила роботи групи, записані на плакаті „ Правила тренінгу:

Приходити вчасно

Добровільна участь у виконанні вправ і завдань

Говорити тільки про себе, свої переживання

Не критикувати, бути позитивним

Один говорить, усі – слухають

Обговорюють дію, а не особу

Учасники тренінгу обговорюють записані правила, складають їх останній варіант. Правила розміщують на видному місці і мають силу протягом усіх занять.

ІV. Очікування учасників

Учасникам роздають невеликі паперові зернята. Прошу написати на них, чого саме батьки чекають відзаняття. Після цього зернята «висаджуються» на плакаті із зображенням поля.

  1. V. Тест „Методи родинного виховання”

Мета: Визначити психологічну атмосферу в родині , намітити шляхи корегування родинного виховання дитини.

Пропоную  батькам відповісти на 13 запитань, обравши варіанти відповіді, які найбільшс півпадає з їхньою думкою.

Запитання:

Чи можете ви :

  1. У будь-який момент зупинити всі свої справи й зайнятись дитиною?
  2. Порадитись з дитиною, незважаючи на її вік.
  3. Зізнатися дитині в помилці, припущеній стосовно неї?
  4. Вибачитися перед дитиною у випадку своєї неправоти?
  5. Володіти собою й зберігати самовладання, навіть якщо вчинок дитини вивів вас із себе?
  6. Поставити себе на місце дитини?
  7. Повірити хоча б на хвилину, що ви добра фея (прекрасний принц)?
  8. Розповісти дитині повчальний випадок зі свого дитинства, що показує вас у вигідному світлі?
  9. Завжди втримуватися від уживання слів і висловів, які можуть ранити дитину?
  10. Пообіцяти дитині виконати її бажання в обмін на її гарну поведінку?
  11. Виділити дитині один день, коли вона може робити, що бажає,поводитися, як хоче, і ні в що не втручатися?
  12. Не відреагувати, якщо ваша дитина вдарила, грубо штовхнула або просто незаслуженно скривдила іншу дитину?
  13. Устояти протии дитячих прохань і сліз, якщо вивпевнені, що це каприз, скороминуща примха?

 

Варіантивідповідей:

А – Можу й завжди

Б – Можу, але не завжди так

В – Не можу

Підрахувати бали за наступною шкалою:

 

Варіант „А” – 3 бали;

Варіант „Б” – 2 бали;

Варіант „В” – 1 бал.

 

 

Якщови набрали від 30 до 39 балів, виходить, дитина – найбільша цінність у вашому житті. Ви прагнете не тільки зрозуміти, але й пізнати її. Ставитеся до неї з повагою, дотримуєтесь найбільш прогресивних принципів виховання й постійної лінії поведінки. Інакше кажучи, видієте правильно й можете сподіватися на гарні результати.

      Сума від 16 до 30 балів:турбота про дитину – для вас питання першої важливості. Ви маєте здатності вихователя, але на практиці не завжди застосовуєте їх послідовно й цілеспрямовано. Часом, ви надто суворі, в інших випадках – надто м’які. Крім того, ви схильні до компромісів, якіпослаблюють виховний ефект. Вам належить серйозно замислитися над своїм підходом до виховання дитини.

Кількістьбалівскладаєменше 16:це свідчить про те, що у вас серйозні проблеми з вихованням дитини. Вам бракує або знань, або бажання й прагнення зробити дитинуособистістю, а можливо, й того, й іншого. Вам слід звернутися про допомогу до фахівців – педагогів та психологів, познайомитися з публікаціями з питань сімейного виховання.

 

VІ.Фотографія домашнього дня

Учасники тренінгу діляться на невеликі групи (вибираючи улюблений колір листівки).

Завдання:

  1. Скласти фотографію домашнього дня (додаток).
  2. Зробити підрахунки, скільки приблизно часу витрачає кожний член сім’ї

на різні види домашньої праці і відпочинку.

  1. Відповісти на питання:

– Які враження від отриманих фотографій?

– Що можна побачити на цих фото?

– Як розподіляється час на виконання роботи між членами родини?

– Що потрібнозробити, щоб розподіл праці між членами сім’ї був

справедливим і рівномірним?

 

ВПРАВА «ВІДВЕРТО НАСАМОТІ»

Батьки отримують папірці, розділені навпіл. У дві колонки пропоную записати плюси і мінуси власних стосунків з донькою. Далі іншим кольором пропоную записати в колонку + 3-4 бажаних рис у стосунках, а у колонці –  викреслити самі найгірші.

 

ВПРАВИ З ЕКРАНОМ «ОБЕРИ СІМЕЙНИЙ СТИЛЬ»(зразки картинок , які яскраво демонструють стилі виховного впливу батьками на дитину : діалог, покарання, диктаторство, байдужість, )

 

  ТАКТИЛЬНІ    ВПРАВИ  авторські Борсяк Л.О. (парні для тат з доньками)

  • Доторкнись до ( варіант тактильного диктанту, коли тато і доня намагаються доторкнутися один у одного до названої тренером частини тіла): ніс, лоб, долоня, волосся, вухо праве…
  • Обійми на рахунок 5 : обіймаються під рахунок 4 рази (можна різними способами), а на 5- відсуваються один від одного;
  • Синхронні вправи під текст:

МИ ГУЛЯЛИ, МИ ГУЛЯЛИ (кроки на місці)

А ТОДІ ВІДПОЧИВАЛИ : ПРИСІДАЛИ,

ТАНЦЮВАЛИ, НАВІТЬ 5 РАЗІВ СТРИБАЛИ.

НА 1-Й НОЗІ СТОЯЛИ, ОДИН ОДНОГО ТРИМАЛИ,

І УДВОХ НА ОДНЕ КРІСЛО ПІСЛЯ ЦЬОГО ПОСІДАЛИ.

(доня сідає татові на руки)

Тільки у маленьких доньок питаю:

  • Чи зручно тобі у тата на руках?
  • Ти хотіла б часто сидіти у тата на руках?
  • Чому ?
  • Який твій тато?

 

(Далі діти переходять ло дитячої зони і малюють там свою родину)

VІІ. Я пишаюся , що я тато саме такої дівчинки…….бо

Кожен тато спочатку пише на аркуші, а тоді з гордістю презентує , чим саме він пишається у своєму батьківстві. При цьому тата передають один одному величезну ляльку – символ дівчинки –доньки.

VІІІ.Підведення підсумків

Разом з батьками обговорюємо  усі види діяльності, визначає, чи здійснилися особисті очікування, пропонує батькам закінчити речення: „ Мені було…, тому, що…”

В кінці заняття вчитель пропонує батькам вдома провести діагностику особливостей сімейних стосунків. Заповнивши анкету (додаток).

Відповіді на запитання  анкети дають спочатку діти, а потім – батьки. І тоді порівнюється їх думка щодо взаємовідносин у сім’ї.

Види роботи МАМА ТАТО ДИТИНА
Підйом
Сніданок
Справи по господарству
Обід
Виконання вправ, логічних завдань, малювання
Відпочинок: розваги, походи, ігри…
Спілкування у колі сім’ї
Вечеря
Перегляд телепередач
Здійснення покупок
Загартування, спорт, лікувально-оздоровчі процедури
Спілкування з гостями, друзями родини…….

 

ЗАГАЛЬНІ ПІДСУМКИ

Тата отримують вирізані плоди, квітки і на них записують наскільки справдились їхні очікування , розміщають плоди на своїх зернятах (проросло зерно), якщо справдились і поза полем, якщо ні і коментують свій вибір.

 

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

  1. Щодня дотримуватися правила «Ти – для мене, я – для тебе»
  2. Виконувати спільну роботу (малювати, гратися, прибирати, складати пазли, спільне хоббі)
  3. Ходити разом за межі дому (магазин, аптека, в гості, в банк і т.д.)
  4. Хоча б раз на рік робити спільні сімейні фото і розміщувати їх на видному місці в домі

ТАНЦЮВАЛЬНО-ЕКСПРЕСИВНИЙ ТРЕНІНГ
«ТАНЕЦЬ ЖИТТЯ»
Підготувала та провела: завідуюча організаційно-масового відділу, практичний психолог Борсяк Л.О.
Дата проведення: 31.03.15
Цільова група: керівники гуртків художньої самодіяльності , вихованці 10-16 р.
Мета: навчити учасників синхронізувати дії, думки при виконанні спільних задач, завдань; зосереджуватись на власному тілі, скоригувати самооцінку та само сприйняття; навчати бачити об’єктивно власні недоліки і складати перспективи їх корекції ; допомогти зрозуміти свої стратегії взаємодії з людьми різного віку і статусу; нарощувати творчий потенціал через рух.
Обладнання : стрічки кольорові, картки із зображенням предметів, картки зі словами, ноутбук, маркери, акустична міні-система, аудіо записи для вправ, подушки по кількості учасників, стільці по кількості учасників, папір білий.
Інформаторій до тренінгу:
Танець-це жива мова, якою людина спілкується з іншими людьми, зі світом та з собою самою. У танцювальній терапії немає значення, як ви танцюєте, важливо те, що ви відчуваєте під час танцю. Танцювально-рухова терапія ( ТРТ) це синтез психологічної науки і цілющої природи танцю. Головна концепція ТРТ: Можливість поєднувати танець з професією чи позашкільними заняттями – надзвичайна можливість гармонізуватися з оточуючим світом без особливих зусиль.
Методи проведення: рухові вправи, танцювальна імпровізація, контактна імпровізація, дихальні техніки та ін.
ХІД ТРЕНІНГУ:
– Доброго дня, шановні учасники! Сьогодні у нас незвичайне заняття, ми будемо розслаблятися, вчитися, покращувати себе ….і все це – танцюючи і граючись разом.
– На тренінгу Ви:
• Зможете виявити комплекси з дитинства
• Попрацюєте з емоціями, які пов’язані з неприємним досвідом
• Зможете відпустити свої образи
• Навчитесь слухати і відчувати кожну частину свого тіла
• Знімете комплекс «немодельної» зовнішності
• Виявите блоки в тілі, комплекси певних поз
• Зможете відчути свободу польоту
• Відчуєте любов до себе і до свого тіла, приймете його
• «Народитесь» заново через танець
• Відкриєте себе, як Жінку (дівчину), своє внутрішнє «Я»
• Зрозумієте для себе, яка Ви неповторна

Для початку ми з вами спробуємо придивитись до оточуючих і представити себе наступним чином : за три хвилини, поспілкувавшись і своїх міні-групах (керівник + 7 дітей) придумайте своїй підгрупі особливу цікаву назву, яка буде діяти все заняття.
Після підготовки міні-групи презентують себе і закріплюють свої назви
Досвід участі у танцювально-терапевтичному тренінгу дає можливість наповнитись радістю й гармонією, долучитись до творчості, отримати поштовх до особистісних змін та побудови гармонійних стосунків, покращити якість власного життя.
Кінестетична емпатія – відчуття іншої людини
Я попрошу міні-групи об’єднатися якомога тісніше у коло (при цьому ваша група має займати якомога менше місця: притискатися один до одного, триматися, притіснятися), обличчями в центр кола, спинами до решти учасників . Група, до якої я підходжу, не підглядаючи, намагається максимально точно описати зовнішні ознаки когось із міні-груп , присутніх на занятті. Після цього даю можливість подивитися .

Вправа з екраном «Техніка м’язового розслаблення «Джаз тіла» Учасники стоячи перед екраном на відстані витягнутої руки мають мовчки на власний розсуд інсценізувати слово,що бачать на екрані – вкладаючи в позу ті асоціації, що викликає слово.
На екрані по одному з’являються слова : РАНОК НІЧ
КАВА ПЕРШИЙ УРОК ЗАЧІСКА ДОМАШНЯ ВЕЧЕРЯ ЗМІЯ ЛІЖКО ВИХІДНИЙ ТЕЛЕФОННИЙ ДЗВІНОК О 6 РАНКУ МУЗИКА ПОЇЗДКА НА ПОЇЗДІ ХОЛОДНИЙ ДУШ ГАРЯЧА ВАННА ПРОГУЛЯНКА В ЛІСІ ШОПІНГ ЗАРЯДКА ТАНЕЦЬ СЦЕНА СПОРТ
Обговорення:
– Які відчуття виникали у вас частіше : приємні чи навпаки?
– Які з них було найлегше інсценізувати? Найважче?

Парна вправа «Безхребетний» (або «Жива глина»)
Учасникам пропоную розрахуватися на 1-2 , стати парами з 1 і 2 , обличчям один до одного і взятися за руки «замком». Номери 1 – скульптори, а номери 2 – глина, тісто.
За 1 хв. Скульптори «вибудовують з глини» символ танцю, хореографічного мистецтва. Глина не має права голосу, у прийнятті рішень участі не бере.
Обговорення :
– Наскільки легко було довіритися партнеру ?
– В які моменти хотілося запротестувати або додати свою ідею?
– Де в житті можуть бути схожі ситуації?
– Вправа на відчуття музики та ритму «Синхонні танці»
– Для кожної підгрупи підготовлена коротка музика, про яку вони не знають. Всі групи займають частину залу, обирають свого ведучого (це не обов’язково має бути педагог). Далі, шляхом жеребкування групи обирають порядок участі і номер мелодії для себе. У цьому ж порядку учасникам пропонується ,не домовляючись, дивлячись на свого обраного ведучого , під свою мелодію максимально синхронно і точно виконувати рухи. Як тільки музика зупиняється, всі учасники групи мають зайняти однакову позу і не рухатися ,доки не «протанцюють» решта учасників.
Вправа «Разом класно»
Участь беруть одразу всі учасники тренінгу. Для зміцнення групи кожен тримається за край однієї стрічки (промінь єдиного сонця,що знаходиться в колі). Перед танцем приймаємо спільні рішення (ПРАВИЛА), яких мають дотримуватися всі танцюючі:
1- Ходимо тільки за годинниковою стрілкою
2- Не відпускаємо стрічку і не міняємо руки
3- Намагатися утримувати спільний ритм, темп танцю (з усією групою)
4- Коли зупиняється музика : присісти, викрикнути своє імя , а потім слово : «РАЗОМ КЛАСНО!».
Зупинка музики проводиться 7-10 разів, коли у групи більш-менш одночасно виходитиме фраза «Разом класно»
ДАЛІ ПРОПОНУЮ « ВІДІРВАТИСЯ» разом зі своєю стрічкою від спільного кола
Обговорення про зміну відчуттів.
Вправа «З користю по-новому »
На картинках кожен отримує предмети,що мають відношення до хореографічного мистецтва.
Завдання – придумати мінімум три примінення предмета в абсолютно новій ролі у повсякденному вжитку.
Ритмостимуляція «Протанцюй»
По 1 представнику від групи отримують картку з написами :
ГНІВ – РАДІСТЬ
ЗЛІСТЬ – ДОБРОТА
СПІВЧУТТЯ – ЖОРСТОКІСТЬ
АЗАРТ – АПАТІЯ
РОЗЧАРУВАННЯ – БАЖАННЯ
СТРАХ – СМІЛИВІСТЬ
ГОРДІСТЬ – СОРОМ
Після двохвилинної підготовки пропоную «протанцювати вказаний настрій у вказаному порядку»
Обговорення:
– Як у щоденному житті можна використати безсловесне вираження настрою, емоцій і почуттів?
– Коли це є більш ефективним, ніж слова?
Вправа «Асоціації»
Учасники по колу отримують від тренера разом з м’ячем назви музичних творів, інструментів, танців ….і мають максимально швидко повернути м’яч, назвавши асоціації до слова,що почули.
Вправа – підумок «На хмарах»
Кожен сідає в коло на подушку – уявну хмару і продовжує речення : «Якби я міг політати на хмарі, я полетів би……». Сидячи на «хмарах» всі в колів беруться за руки і разом вигукують «Щасливого польоту в щасливе життя!».
IMG_7009

IMG_7002

IMG_6970

IMG_7024

IMG_7027

IMG_6963

IMG_6970

IMG_6985

IMG_7002

IMG_7009

IMG_7020

IMG_7024

IMG_7025

 

ТРЕНІНГ  ДЛЯ ПІДЛІТКІВ  11-15 РОКІВ

«З НАМИ КЛАСНО!!!»

Підготувала та провела – завідуюча організаційно-масового відділу, практичний психолог Борсяк Л.О.

Мета тренінгу: створення сприятливого психологічного клімату в підлітковому колективі, настрой на різні продуктивні види дружби. ознайомити учнів із психологічними особливостями підліткового віку; продіагностувати характерологічні особливості підлітків; визначити психічні стани, властивості та особливості саморегуляції підлітків.

 

Завдання тренінгу:

 Формування в підлітків уміння спілкуватися.

Спрямованість процесу спілкування на співрозмовника:

врахування індивідуальних особливостей співрозмовника;

здатність вибрати відповідний спосіб спілкування;

 прагнення пізнати й зрозуміти, не тільки слухати, але й чути співрозмовника.

Кількість учасників: 15 —25 осіб.

Методи: тестування підлітків, рольова гра, дискусія, мозковий штурм, обговорення поданої інформації, розгляд реальних проблемних ситуацій учасників тренінгу, інтерактивні вправи.

 

ХІД ЗАНЯТТЯ

 

Інформація до теми

 

Людина, зацікавлена в налагоджувані своїх стосунків із навколишніми, зобов’язана постійно аналізувати наслідки своєї поведінки, цікавитися реакціями інших людей на її вчинки. Не варто забувати, що сприйняття людини іншими не може бути єдиним джерелом інформації про неї.

 

Уміння давати зворотній зв’язок — відомості про те, які почуття й думки викликає у нас їхня поведінка, може підвищити взаємну довіру, створювати умови для більш теплих, дружніх  стосунків.

 

Вправа «Познайомимося ближче»

Пропоную учасникам стати в коло , обдивитися всіх присутніх і представити себе наступним чином :

  • Я – Саша! Я сьогодні схожий з …..(називає когось із кола) тим, що….

 

Ігрова вправа “Знайди собі подібного”.

Крок 1. Учасники стають в коло. Ведучий просить їх закрити ваших очі і не розмовляти один з одним. Ведучий прикріплює їм на спини маленькі малюнки (кольорові геометричні фігури ).

Крок 2. Ведучий дає завдання дітям: «знайти собі подібного» і зайняти свої місця за столами. Розмовляти при цьому не можна.

Учасники мають без слів погрупуватися за спільною фігуркою.

Лише 1 учасник залишиться сам без групи .

Звертає увагу дітей на те, що одна дитина  залишилася  і задає їй запитання: “Як почуває себе той, хто залишився наодинці, без друзів?», акцентую увагу на те,що наступні завдання треба буде виконувати групою, а той ,хто один-буде виконувати сам.

ЗАВДАННЯ:

Вирізати, скласти і наклеїти композицію із запропонованих фігур.

Питання для обговорення:

  1. З якими труднощами ви зіткнулися під час виконання цієї вправи?
  2. Ви могли б впоратися без допомоги та підтримки?
  3. Чому той,хто сам , справився останнім??

 

Ми можемо допомогти світу? Щоб зробити це, ми завжди повинні пам’ятати про усе добре, що в нас є, використовувати це у своєму житті, у своїх словах і вчинках, дарувати добро тим, хто поруч з нами. Отже, щоб завжди на землі панував мир нам потрібно навчитися дружити,  довіряти один одному, надавати допомогу і знати, що ви комусь потрібні.

 

Вправа «Озвуч  фотографію»

 

Діти отримують фотографії, на яких зображені люди в різних емоційних станах. За мімікою й жестами необхідно визначити емоційний стан цих людей і виголосити їхні внутрішні монологи.

 

Вправа “Тонкий папір”

1.Даю  кожному учаснику по аркушу паперу.

2.Інструкція учасникам:

тримайте листок за два верхніх кута прямо перед собою;

закрийте очі;

уважно слухати те, що говорить тренер;

робіть те, що говорить тренер, з закритими очима.

3.Завдання:

складіть листок вдвічі;

розгладьте місце згину;

вирвіть шматочок паперу з місця згину;

складіть листок вдвічі і т.п.

 

Гра “Секрет Джованні”

Вправа демонструє учасникам ефективність кооперації, допомагає їм усвідомити роль внутрішньокомандної дисципліни і важливість вміння чути один одного. Також вона дає можливість побачити і оцінити роль лідера в команді.

 

Опис процедури: Кожен член групи отримує одну або кілька карток, на яких написано по одній фразі. Кількість отримуваних учасниками карток залежить від кількості людей в групі. При необхідності число карток можна збільшити.

Групуючись без слів, учасники мають вистроїтись у короткі логічні речення або фрази.

 

На картках написані наступні фрази:

Я  ХОЧУ БУТИ ЗДОРОВИМ, Я  ВМІЮ ДРУЖИТИ, Я  МРІЮ ПРО ЩАСТЯ, МЕНІ ЗАРАЗ ВЕСЕЛО, МЕНІ ЗАРАЗ КЛАСНО

 

ТЕСТ ДЛЯ ПІДЛІТКІВ «ЧИ ВМІЄШ ТИ СПІЛКУВАТИСЯ»

(заготовки – бланки отримують всі учасники, запитання та інтерпретація виводиться на екран)

 

Вправа  «Дружні  парні- потрійні  розфарбовки»

Підлітки повинні зафарбувати спільну картинку , тримаючи разом один олівець.

Потім виконують те саме завдання, але вже по три—чотири, а потім п’ять чоловік.

 

Вправа «Спостереження за співрозмовниками»

Поспостерігати протягом 5— 10 хв. за бесідою двох однолітків, які сидять віддалено і говорять пошепки.

Спробувати розкрити характери їхніх стосунків, стиль, а то і тему розмови, визначити особистісні характеристики кожного співрозмовника.

Обговорення та рефлексія.

 

Енергізатор «Я – зірка».    Звучить тихо легка музика.

-Сядьте зручніше і заплющіть очі. Зробіть два глибоких вдихи і видихи. Уявіть, що над вами висить золота зірка. Це – ваша зірка. Вона піклується, щоб ви були щасливими. Відчуйте її тепло. Уявіть, що ви теж випускаєте промінці ясного світла і це світло іде до всіх дітей у класі. Тепер надішліть своє світло людям, яких немає у цій кімнаті: батькам, знайомим, друзям. Попрощайтеся з зіркою і розплющіть очі.

 

Гра «Співзвучність» (РУХАНКА)

Зараз ви станете попарно спинами один до одного. За сигналом ви починаєте розходитись. Завдання повернутись одночасно один до одного і посміхнутись. Звуки тут не повинні звучати, тут вам допоможе попередня домовленість.

Фінальна гра «Ланцюжок побажань»

На дошці ви бачите серце. Серце є у кожного з нас. Ми читали недавно у підручнику з рідної мови, що Бог створив людське серце на подобі глечика, а глечик цей наповнюється , щоразу, або добрими рисами, або поганими. Я хочу, щоб кожен з вас на стікеру, який лежить у вас на парті написав або намалював побажання для нашого серця, серденька, яке ніколи не зробить поганих вчинків, серденька яке завжди буде дарувати всім дружбу і мир.  Коли ваші побажання будуть готові ми вийдемо один за одним і прикріпимо ці побажання на нашому серці.

DSC01757 IMAG0245

Залишити відповідь