УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №42/2016

Про Національну стратегію з оздоровчої рухової активності в Україні на період до 2025 року “Рухова активність – здоровий спосіб життя — здорова нація”

З метою створення сприятливих умов для зміцнення здоров’я громадян як найвищої соціальної цінності, забезпечення реалізації права особи на оздоровчу рухову активність постановляю:

  1. Схвалити Національну стратегію з оздоровчої рухової активності в Україні на період до 2025 року “Рухова активність – здоровий спосіб життя – здорова нація” (додається).
  2. Кабінету Міністрів України забезпечувати розроблення із залученням представників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інститутів громадянського суспільства, провідних вітчизняних вчених і міжнародних експертів та затвердження щороку до 1 липня плану заходів на наступний рік щодо реалізації Національної стратегії з оздоровчої рухової активності в Україні на період до 2025 року “Рухова активність – здоровий спосіб життя – здорова нація”, підготовку та оприлюднення щороку до 15 лютого звіту про виконання такого плану заходів за попередній рік, а також передбачати під час розроблення проектів законів про Державний бюджет України на відповідний рік кошти, необхідні для фінансування виконання планів заходів.
  3. Обласним, Київській міській державним адміністраціям за участю органів місцевого самоврядування щороку:

забезпечувати розроблення та затвердження в місячний строк після затвердження Кабінетом Міністрів України плану заходів щодо реалізації Національної стратегії з оздоровчої рухової активності в Україні на період до 2025 року “Рухова активність – здоровий спосіб життя – здорова нація” регіональних планів заходів на наступний рік з реалізації зазначеної Національної стратегії, підготовку та оприлюднення до 15 січня звіту про виконання відповідних регіональних планів заходів за попередній рік;

здійснювати на відповідній території належну роботу із забезпечення оздоровчої рухової активності;

передбачати у відповідних місцевих бюджетах кошти на виконання регіональних планів заходів з реалізації Національної стратегії з оздоровчої рухової активності в Україні на період до 2025 року “Рухова активність – здоровий спосіб життя – здорова нація” та забезпечувати їх належне фінансування.

  1. Цей Указ набирає чинності з дня його опублікування.

Президент України Петро ПОРОШЕНКО

9 лютого 2016 року

СХВАЛЕНО
Указом Президента України
від 9 лютого 2016 року № 42/2016

НАЦІОНАЛЬНА СТРАТЕГІЯ
з оздоровчої рухової активності в Україні на період до 2025 року “Рухова активність – здоровий спосіб життя – здорова нація”

І. Загальні положення

Національна стратегія з оздоровчої рухової активності в Україні на період до 2025 року “Рухова активність – здоровий спосіб життя – здорова нація” (далі – Національна стратегія) на основі результатів аналізу світового досвіду та сучасного стану розвитку вітчизняної системи оздоровчої рухової активності визначає мету та основні завдання, спрямовані на створення умов для підвищення рівня залучення населення до оздоровчої рухової активності, що сприятиме розв’язанню гуманітарних і соціально-економічних проблем для особи, суспільства та держави.

Розроблення Національної стратегії базується на рекомендаціях Всесвітньої організації охорони здоров’я, Ради Європи, Європейського Союзу, нормах національного законодавства, відповідно до яких держава покликана забезпечити формування та реалізацію багатовекторної, комплексної політики заохочення громадян до оздоровчої рухової активності, що сприятиме зменшенню ризику виникнення неінфекційних захворювань – основної причини високих показників передчасної смертності в Україні.

Національна стратегія передбачає подальший розвиток і оптимізацію системи ідей та поглядів, визначених Національною доктриною розвитку фізичної культури і спорту.

  1. Аналіз світового досвіду та сучасного стану вітчизняної системи оздоровчої рухової активності

Починаючи з другої половини XX століття, посилюється роль оздоровчої рухової активності, що зумовлено такими факторами:

необхідність впровадження ефективних механізмів профілактики хронічних неінфекційних захворювань, що стали основною причиною передчасної смертності людей;

посилення негативного впливу на здоров’я людини внаслідок зменшення обсягу та інтенсивності рухової активності через впровадження автоматизованого виробництва, збільшення частки розумової праці у структурі трудової діяльності, а також через підвищення комфортності транспортних засобів, удосконалення побутової техніки, розвиток сфери комунальних послуг тощо;

низький рівень залучення осіб до спеціально організованої рухової активності (спортом до другої половини XX століття здебільшого займалися лише юнаки та молоді чоловіки, а жінки, інваліди, пенсіонери, соціально незахищені громадяни були позбавлені такої можливості, що суперечило загальним тенденціям розвитку цивілізації та не відповідало основним положенням Загальної декларації прав людини);

наявністю результатів наукових досліджень, які обгрунтовують ефективність використання рухової активності для підвищення функціональних та фізичних показників і профілактики низки захворювань у людей.

За останні 40 – 60 років у Фінляндії, Японії, Канаді, Австралії та інших високорозвинутих країнах завдяки державній політиці, спрямованій на створення умов для широкого впровадження у повсякденне життя різних форм рухової активності в органічному поєднанні з раціональним харчуванням, боротьбою проти шкідливих звичок та покращенням екологічного середовища, смертність людей молодого та середнього віку скоротилась у кілька разів, середня тривалість життя збільшилася на 15-20 років, різко зросла життєздатність населення, що безумовно забезпечило значне економічне зростання у зазначених країнах.

Протягом останніх п’яти років у деяких державах – членах Європейського Союзу, США, Канаді, Австралії, Японії було прийнято національні стратегії та рекомендації з упровадження оздоровчої рухової активності різних груп населення.

Водночас в Україні до XXI століття не спостерігався значний прогрес в питаннях залучення населення до оздоровчої рухової активності. За офіційною статистикою, кількість так званих фізкультурників традиційно завищувалася для демонстрації переваг панівної ідеології та турботи про “будівників комунізму”. Удаване зростання кількості залучених до спортивних занять громадян ніколи не відповідало рівню здоров’я населення.

У 1990-х роках недостатній рівень організованої рухової активності населення був спричинений анахронічною методологією вітчизняної системи фізичного виховання різних груп населення; недоліками нормативно- правового та організаційно-управлінського характеру; обмеженістю ресурсного забезпечення (фінансового, матеріально-технічного, кадрового, науково-методичного та інформаційно-пропагандистського); відсутністю персональної відповідальності керівників усіх рівнів за створення умов для формування здоров’я населення шляхом залучення його до здорового способу життя.

Результати всеукраїнського опитування свідчать, що на початку XXI століття достатній рівень оздоровчої рухової активності (не менше 4-5 занять на тиждень тривалістю одного заняття не менше 30 хвилин) мали лише 3 % населення віком від 16 до 74 років, середній рівень (2-3 заняття на тиждень) – 6 %, низький рівень (1-2 заняття на тиждень) – 33 % населення. Для більшої частини дорослого населення характерною є гіпокінезія. Серед дітей зростає популярність малорухомого способу проведення дозвілля.

Недосконалість системи охорони здоров’я, низький рівень усвідомлення цінності здоров’я як власного капіталу, перебування переважної більшості населення в умовах соціально-економічної нестабільності призвели до створення несприятливих для ведення здорового способу життя умов.

Загальновідомо, що ведення населенням здорового способу життя для збереження та зміцнення здоров’я є у п’ять разів ефективнішим, ніж лікувально-діагностичні процедури. За інформацією Всесвітньої організації охорони здоров’я, співвідношення витрат і прибутків від виконання програм здорового способу життя становить 1 до 8.

Численними науковими дослідженнями доведено, що рухова активність значною мірою сприяє дотриманню людиною здорового способу життя, а також в окремих випадках зменшенню негативного впливу на організм людини шкідливих звичок, підвищенню стресостійкості та відволікає від асоціальної поведінки. Рухова активність є генеруючим та стимулюючим чинником у системі здорового способу життя, має важливе значення для вдосконалення фізичного розвитку і підготовленості особи, профілактики надмірної маси тіла та ожиріння, а також сприяє зменшенню ризику виникнення серцево-судинних захворювань, діабету, остеопорозу, окремих онкологічних захворювань та депресії. Оздоровча рухова активність сприяє також розвитку економіки і суспільства загалом. За інформацією Всесвітньої організації охорони здоров’я, відсутність належної рухової активності призводить до економічних збитків у розмірі 150 – 300 євро на одну особу за рік.

Останнім часом в Україні спостерігається позитивна тенденція до зростання кількості осіб, які використовують різні види та форми оздоровчої рухової активності. Враховуючи викладене, на сьогодні актуальним є схвалення Національної стратегії, у якій узагальнено існуючі прогресивні тенденції та передовий світовий досвід.

III. Мета та основні завдання Національної стратегії

Метою Національної стратегії є формування у суспільстві умов до оздоровчої рухової активності та здорового способу життя для формування здоров’я громадян як найвищої соціальної цінності в державі.

Досягнення зазначеної мети передбачає вирішення таких основних завдань:

забезпечення координації дій усіх заінтересованих суб’єктів, органів виконавчої влади та місцевого самоврядування шляхом утворення Координаційної ради на чолі з Віце-прем’єр-міністром України та відповідних рад при місцевих державних адміністраціях;

розроблення та затвердження рекомендацій з оздоровчої рухової активності як документа, що міститиме конкретні вказівки стосовно обсягів, інтенсивності, форм і видів рухової активності для зміцнення здоров’я осіб різної статі та віку: від народження до 5 років; від 6 до 11 років; від 12 до 18 років; від 19 до 64 років; 65 років і старших;

розроблення комплексу показників для оцінки рівня фізичного здоров’я різних груп населення;

сприяння створенню всеукраїнського фонду розвитку рухової активності та здорового способу життя “Активна Україна – здорова нація” з метою залучення позабюджетних коштів для розвитку матеріально-технічної бази масового спорту та заохочення осіб, які мають достатній рівень оздоровчої рухової активності, ведуть здоровий спосіб життя і характеризуються низьким ризиком неінфекційних захворювань, належним чином дбають про збереження здоров’я своїх дітей;

формування інфраструктури сучасних і привабливих спортивних споруд за місцем проживання, у місцях масового відпочинку громадян, на базі загальноосвітніх навчальних закладів, що мають бути легко доступні для різних верств населення, насамперед малозабезпечених;

формування ціннісного ставлення юнацтва та молоді до власного здоров’я, покращення фізичного розвитку та фізичної підготовленості з урахуванням вимог майбутньої професійної діяльності;

упорядкування мережі центрів фізичного здоров’я населення “Спорт для всіх” та удосконалення нормативно-правової бази діяльності таких центрів;

збільшення кількості загальнодоступних спортивних заходів для активного сімейного відпочинку в місцях масового відпочинку громадян; облаштування безпечних маршрутів для пішохідного, велосипедного, водного туризму; створення мережі літніх шкіл плавання на відкритих водоймах;

удосконалення законодавства щодо підтримки та стимулювання суб’єктів сфери фізичної культури і спорту, діяльність яких спрямована на заохочення людей до оздоровчої рухової активності;

залучення інститутів громадянського суспільства, у тому числі молодіжних та дитячих громадських організацій, до проведення заходів з підвищення оздоровчої рухової активності населення;

модернізація в навчальних закладах системи фізичного виховання, яке має бути органічно поєднано з іншими компонентами здорового способу життя; посилення відповідальності керівників навчальних закладів за забезпечення, розвиток і модернізацію фізичного виховання та належний рівень рухової активності; забезпечення медико-педагогічного контролю за фізичним вихованням дітей у загальноосвітніх навчальних закладах;

врегулювання питання щодо віднесення до педагогічного навантаження вчителів фізичної культури та відповідних науково- педагогічних працівників навчальних закладів функцій з надання ними учням та студентам консультацій з питань здорового способу життя;

сприяння впровадженню всеукраїнськими спортивними федераціями в навчальний процес та позакласну роботу з фізичного виховання у загальноосвітніх та вищих навчальних закладах популярних серед дітей та молоді видів спорту (розроблення методичних рекомендацій, покращення матеріально-технічного забезпечення тощо);

впровадження рухової активності для первинної профілактики хронічних неінфекційних захворювань та фізичної реабілітації; запровадження практики призначення лікарями, у тому числі сімейними, рухової активності як дієвого засобу зниження ризику неінфекційних захворювань; надання консультацій з питань використання оздоровчої рухової активності; удосконалення в цій частині підготовки та підвищення кваліфікації медичних працівників;

удосконалення міського планування в частині створення місць для активного відпочинку (зокрема, парків для рухової активності та спорту на свіжому повітрі) та використання їзди на велосипеді як безпечного засобу пересування і ходьби; облаштування безпечних велосипедних та пішохідних доріжок; внесення необхідних змін до відповідних будівельних норм і стандартів;

розроблення проектів повторного використання для будівництва комунальних спортивних комплексів, плавальних басейнів; організація виробництва модульних спортивних споруд із застосуванням сучасних технологій для задоволення потреб населення в оздоровчій руховій активності та забезпечення їх будівництва за рахунок коштів місцевих бюджетів та інших джерел, не заборонених законодавством;

створення роботодавцями, профспілками, громадськими організаціями фізкультурно-спортивної спрямованості (зокрема фізкультурно-спортивними товариствами) на робочих місцях сприятливих умов для оздоровчої рухової активності;

запровадження системи оцінки якості послуг з оздоровчої рухової активності, що надаються відповідними суб’єктами господарської діяльності;

обгрунтування комплексу показників для оцінки рівня фізичного здоров’я різних верств населення та порядку їх оцінки;

впровадження у засобах масової інформації, насамперед на телебаченні, соціальної реклами стосовно переваг оздоровчої рухової активності для зниження ризику неінфекційних захворювань, а також пізнавальних програм для осіб різного віку з питань використання рухової активності в процесі життєдіяльності та подолання стану суспільної байдужості до особистого здоров’я та здоров’я нації;

запровадження системи моніторингу основних показників рухової активності різних вікових та соціальних верств населення, стимулюючих та стримуючих чинників.

  1. Очікувані результати

Реалізація Національної стратегії дасть змогу забезпечити: скоординовану діяльність суб’єктів різних секторів соціально- економічної сфери державної політики, що сприятиме зміні поведінки громадян на користь використання оздоровчої рухової активності та ведення здорового способу життя і формування здоров’я;

створення необхідних інформаційних, фінансових, матеріально- технічних умов для стимулювання громадян до впровадження оздоровчої рухової активності в різних сферах життєдіяльності;

збільшення щороку на 1 % кількості громадян, які мають достатній рівень оздоровчої рухової активності, ведуть здоровий спосіб життя та характеризуються низьким ризиком розвитку неінфекційних захворювань, насамперед серцево-судинних.

  1. Нормативно-правове, організаційне та фінансове забезпечення реалізації Національної стратегії

Нормативно-правове та організаційне забезпечення реалізації Національної стратегії здійснюватиметься шляхом розроблення та прийняття в установленому порядку відповідних законодавчих та інших нормативно- правових актів, планів та заходів, спрямованих на реалізацію положень Стратегії, проведення моніторингу стану їх виконання.

Фінансове забезпечення реалізації Національної стратегії здійснюватиметься за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, інших не заборонених законодавством джерел.

Глава Адміністрації Президента України Б.ЛОЖКІН

 


Навчально-виховна програма “До здоров’я через позашкілля”
Від школи сприяння здоров’ю до школи майбутнього

«Кожна дитина й молода людина в Європі має

 право і повинна мати можливість дістати освіту в

Школі сприяння здоров’ю».

(з резолюції конференції Європейської мережі шкіл сприяння здоров’ю, що була прийнята в травні 1997 року.)

Беручи до уваги досвід розвинених країн Європи в 2001 році в Україні почав реалізуватись проект «Створення Національної мережі шкіл сприяння здоров’ю України».  Ефективно діюча Національна мережа шкіл сприяння здоров’ю стала в нашій країні не тільки проектом, але й потужним рухом по реформуванню системи середньої освіти, який має бути долучений до загальноєвропейських стандартів. На сьогоднішній день Національна мережа шкіл сприяння здоров’ю налічує більше двох тисяч закладів освіти різних типів і рівнів акредитації, які проводять науково-дослідницьку експериментальну роботу на Всеукраїнському та обласних рівнях. Усі ці заклади є найпершим чинником створення генерації шкіл з далекоглядними очікуваннями та високими досягненнями в галузі освіти. Школи сприяння здоров’я суттєво впливають не тільки на збереження і зміцнення здоров’я своїх вихованців, а на благополуччя міської громади в цілому.

Наш заклад приєднався до Всеукраїнського проекту «Національна мережа шкіл сприяння здоров’ю» , став переможцем у номінації «Позашкільний заклад» у 2012 році.

За період, який Центр пройшов на шляху до цього досягнення, стало зрозуміло, що і в  позашкільних навчальних закладах оздоровчої спрямованості можна системно і систематично впливати на фізичний і психічний розвиток дитини, комплексно впроваджувати засоби і методи соціальної і психологічної реабілітації дітей та молоді.

Центр творчості дітей та юнацтва  об’єднав в своїй структурі 120 гуртків, в яких займаються діти віком від 3 до 18 років, що дає змогу впроваджувати безперервну валеологічну освіту.

Упродовж 9  років, з часу введення в дію програми «До здоров’я через позашкілля» ЦТДЮ є школою сприяння здоров’ю, впроваджуються  нові методикиздоров’язбережувальних технологій, придатних саме для закладу нашого профілю.    Діяльність ЦТДЮ  підтвердила, що незважаючи на незмінність факторів зовнішнього середовища (екологічні, соціальні, економічні),  навчальний заклад сприятливий до дитини дає можливість позитивно впливати на збереження і зміцнення здоров’я підростаючого покоління та здійснювати супровід дитини впродовж всього терміну навчання.

Попередній досвід, як школи сприяння здоров’ю, заклав міцний фундамент для розвитку і впровадження здоров’язбережувальних, здоров’язміцнюючихтехнологій. В комплексі розроблені і апробовані дієві системи скринінгу і моніторингу за станом здоров’я дітей, запроваджено систему автоматизованого моніторингу стану здоров’я  («Паспорт здоров’я» для вихованців АДН, медичні довідки – допуски до занять вихованців гуртків спортивно – оздоровчого напряму та хореографії) . ЦТДЮ має високий рейтинг і авторитет у місті, як центр сприяння здоров’ю, виховання соціально зрілої особистості, навчання здоровому способу життя на засадах розвитку навичок – важливий компонент освітньої установи дружньої до дитини, заклад, що підтримує здоров’я на шляху до партнерства і співпраці.

Ефективність позитивного впливу різних оздоровчих заходів на вихованців визначається не хаотичністю методів, а системою роботи по всім напрямкам.

Система роботи з упровадження здоровязбережувальних технологій

у навчально – виховний процес позашкілля

Схема

Схема 2

9 років заклад працює за оздоровчою програмою «До здоров’я через позашкілля», що передбачає роботу з корекції зору, проведення профілактичних бесід з вихованцями, валеологічних тренінгів.

Педагогічний колектив у своїй діяльності продовжує орієнтування на формування у вихованців стійкої позиції, що передбачає визначення цінності здоров’я, почуття відповідальності за збереження і зміцнення власного здоров’я, поглиблення знань, умінь і навичок, пов’язаних з усіма його складовими. Ці складові реалізовуються через певні напрямки роботи і допомагають формувати у дітей компетентне ставлення до свого здоров’я.

Наш заклад, місією якого є стимулювання зусиль громади задля запровадження якісного навчання здоровому способу життя, об’єднав навколо себе однодумців, спільників єдиним почуттям власної відповідальності за себе, власне здоров’я, здоров’я своїх вихованців та здоров’я громади.

Програма «До здоров’я через позашкілля»

«Турбота про здоров’я – це найважливіша праця вихователя. Від життєрадісності, бадьорості дітей залежить їх духовне життя, світогляд, розумовий розвиток, міцність знань і віра в свої сили»

 В. Сухомлинський

З 2004 р. — колектив закладу почав цілеспрямовану роботу над проблемою здоров’язбереження учнів.

У 2012 році колектив брав участь у конкурсі – захисті сучасної моделі навчального закладу «Школа сприяння здоров’я» .

Центр творчості став переможцем обласного етапу Всеукраїнською конкурсу-захисту сучасної моделі навчального закладу – Школи сприяння здоров’ю серед позашкільних закладів.

У 2012 році – участь у Всеукраїнському конкурсі – захисті сучасної моделі навчального закладу «Школа сприяння здоров’ю» і став переможцем у номінації «Позашкільний заклад» і учасником Національної мережі «Школа сприяння здоров’ю»

Науковий керівник програми – Заслужений працівник освіти України, Директор ЦТДЮ Савченко Тетяна Михайлівна.

Заступники керівника програми “До здоров’я через позашкілля»”

– Відмінник освіти України, заступник директора з виховної роботи Семенченко Наталія Іванівна.

– Заступник директора з навчально – методичної роботи Мельниченко Ніна Михайлівна.

Координатор – методист ЦТДЮ Ребенок Артур Анатолійович

Пріоритетна мета діяльності – виховання гармонійно розвиненої, самодостатньої, високоінтелектуально розвиненої молодої особистості – вимагає піклування про психічне, фізичне та духовне здоров’я дітей.

Термін дії: 2016 – 2018

Напрям діяльності: оздоровчий.

Мета програми:

  • створення максимально сприятливих умов для формування мотивації вихованців до занять та здорового способу життя;
  • формування у вихованців уміння цінувати життя та здоров’я;
  • упровадження передових інноваційних технологій, перспективного досвіду та психолого – педагогічної науки для зміцнення фізичного та психологічного здоровя вихованців;
  • пропаганда здорового способу життя;

 

Завдання:

  • Створення координаційної ради з питань розробки та впровадження в дію програми «До здоров’я через позашкілля»;
  • Організація науково – методичного та інформаційного супроводу;
  • Сприяння співпраці закладу зі службами та закладами міста, що займаються питаннями збереження та зміцнення здоров’я дітей;
  • Розвиток особистісної компетентності кожного вихованця;
  • Формування  у вихованців потреби у фізичному самовдосконаленні та загартуванні на основі їхнього відповідального ставлення до свого здоров’я;
  • Розвиток та підтримка мережі спортивно – оздоровчих гуртків, секцій, об’єднань;

Програмою передбачено врахування особливостей діяльності позашкільного закладу, ступінь завантаженості педагогів. Процес упровадження та реалізації проекту створюють самі учасники  начально – виховного процесу:

  • Адміністрація;
  • Керівники гуртків;
  • Психологи;
  • Вихованці;
  • Учасники Дитячого Парламенту;
  • Батьки;
  • Технічний персонал;
  • Представники громадськості;

Принципи та передумови упровадження програми:

  • Системність та послідовність діяльності педагогів, психологів, батьків, громадськості;
  • Урахування вікових категорій дітей;
  • Вимогливість щодо відповідальності та повага до особистості;
  • Формування навичок здорового способу життя;
  • Забезпечення профілактичного і реабілітаційного захисту вихованців, охорони їх життя;

Форми та методи роботи:

Не відмовляючись від напрацьованих позитивних дієвих форм і методів роботи, традицій, програма спонукає до наповнення їх новим змістом.

Найефективнішими формами і методами роботи закладу в цьому напрямку є:

  • Заняття гуртків спортивно – оздоровчого напрямку:
  • Пішохідний туризм;
  • Айкідо;
  • Оздоровча фізкультура;
  • Аеробіка;
  • Реабілітаційна фізкультура;
  • Діагностика фізичного та психологічного стану здоров’я вихованців дошкільного віку;
  • Тиждень майбутнього першокласника;
  • Робота по відділам під час конкурсу «Кращий тематичний місячник»;
  • Робота психологічної служби;
  • Спортивні свята та заходи;
  • Сімейні спортивно – розважальні свята;
  • Проведення тематичних бесід, декадників по збереженню життя і здоров’я вихованців;
  • Просвітницькі акції;
  • Відео лекторії;
  • Батьківські збори;
  • Батьківський лекторій;
  • Випуск плакатів стіннівок;
  • Зустрічі з спортсменами, лікарями;

Основними напрямами діяльності є:

  • Здоров’язбережувальний;
  • Навчально – виховний;
  • Профілактичний;
  • Корекційно – розвивальний;

Ці напрями охоплюють усі сфери життєдіяльності учнів та реалізуються унавчально – виховному процесі.

Основні показники оцінювання реалізації програми:

ОСВІТНІ:

  • Об’єднання спортом та фізкультурою різних вікових груп;
  • Динаміка показників рівня здоров’я;
  • Кількість переможців змагань, фестивалів, конкурсів;
  • Кількість продуктів творчої діяльності (реферати, дослідження, МАН, творчі роботи);
  • Кількість інформації про перебіг інноваційних процесів;
  • Характер і кількість реалізованих соціальних ініціатив.

СОЦІАЛЬНІ:

  • Оптимізація ринку оздоровчих послуг в умовах позашкільного закладу;
  • Кількість учнів, що беруть участь у виховних заходах, спрямованих на пропаганду здорового способу життя;
  • Стан здоров’я вихованців;
  • Показники соціальної адаптації випускників;
  • Індекс популярності здорового способу життя;
  • Психологічний комфорт вихованців закладу;

ЕКОНОМІЧНІ:

  • Позабюджетна фінансова допомога;
  • Рівень матеріально – технічного устаткування, наявність кабінету психологічного розвантаження, спортивного залу, майданчиків, знарядь для занять спортом та фізкультурою, літератури про здоровий спосіб життя;

 

УПРАВЛІНСЬКІ:

  • Рівень мотивації та стимулювання всіх учасників педагогічного процесу;
  • Рівень сформованості системи інформаційного забезпечення закладу;
  • Рівень аналітичної культури управління (репродуктивний, конструктивний, дослідницький);
  • Рівень прогнозу при плануванні (реальність, досяжність, вимірюваність);
  • Ступінь раціональної організації НВП;
  • Рівень контролю;
  • Рівень колективної діяльності (критичний, допустимий, оптимальний);

Етапи реалізації  програми «Школа сприяння здоров’ю»

«До здоров’я через позашкілля»:

І етап – розробка програми «До здоров’я  через позашкілля»

 Теоретичне обґрунтування проблеми

 Створення Концепції проекту

 Вивчення досвіду роботи інших закладів, які працюють в аналогічному напрямку

 Вивчення нормативно-правових документів

 Вивчення науково-методичної літератури

 Практики педагогів з даної проблеми

 Аналіз стану матеріально-технічної бази

 Визначення завдань програми «До здоров’я  через позашкілля»

 Обговорення необхідності створення умов здоров’язберігаючого навчання на педрадах

 Формування психологічної готовності колективу школи до позитивного сприймання програми «До здоров’я  через позашкілля»

 ІІ етап –проектно-даігностичний

 Створення моніторингової групи та проведення моніторингу: – стану здоров’я учасників програми – навколишнього середовища , учасників програми – впливу середовища на здоров’я учнів

 Анкетування учнів, батьків, педагогів

 Обговорення проблеми та програми «До здоров’я  через позашкілля» на батьківських зборах

 Створювання творчої групи, координаційної ради

 Розробка плану-заходів програми

 Створення моделі «До здоров’я  через позашкілля»

 Визначення структури додаткової освіти

 

ІІІ етап – практичний. Реалізація програми «До здоров’я  через позашкілля»

 Внесення змін до навчального плану

 Апробація нових форм самоврядування

 Вдосконалення нових форм та методів роботи

 Співпраця з науковими співробітниками, з медичними установами

 Створення організаційно-педагогічних, матеріально-технічних, санітарно-гігієнічних та інших умов реалізації програми

 Відслідкування результативності проекту

 

ІV етап –узагальнюючий

 Моніторинг реалізації програми «До  здоров’я  через ползашкілля»

 Створення банку здоров’язберігаючих технологій

 Підготовка методичного посібника «До здоров’я  через позашкілля»

 Підготовка діагностико-аналітичних матеріалів за підсумками роботи з проектом

 Проектування перспектив, шляхів та способів подальшого розвитку

 

VII. Очікувані результати програми:

 Підвищення функціональних можливостей організму учнів.

 Ріст рівня фізичного розвитку і фізичної підготовленості вихованців

 Підвищення пріоритету здорового способу життя

 Підвищення мотивації до рухової діяльності, здорового способу життя.

 Підвищення рівня самостійності й активності вихованців у рухливій діяльності

 Підвищення професійної компетенції і зацікавленості педагогів у збереженні і зміцненні здоров’я вихованців

 Підтримка батьками діяльності закладу по вихованню здорових дітей

 

Проектування перспектив.

Створити умови для організації сумісної подальшої роботи з МЛ для організації профілактики найбільш поширених захворювань вихованців закладу.  Запровадити проведення конкурсів „Найактивнішиий гурток». Продовжувати проведення традиційних виховних заходів, щодо сприяння здорового способу життя. З метою розвантаження дітей від надмірних навантажень на заннятях впроваджувати інтерактивні технології , нетрадиційні уроки, а головне – заняття, які будуть проводитися на свіжому повітрі не тільки під час проведення рухливих перерв, годин відпочинку, а під час занять тематичного нарямку. Створення постійно діючого клубу „Довіра” для профілактики нервово-психічних розладів, уникнення конфліктних ситуацій у стосунках учень-учень, учень-батьки, учень-педагоги. Налагодити співпрацю з Службою захисту сім’ї та молоді, для пропаганди здорового способу життя серед підлітків і створення умов збереження здоров`я.  Розробити валеологічний аналіз занять, розробити систему спортивно – оздоровчих  напрямків роботи закладу.