ЗАКОН УКРАЇНИ

Про засади державної мовної політики (переглянути)

(Відомості Верховної Ради (ВВР), 2013, № 23, ст.218)

{Із змінами, внесеними згідно з Кодексом
№ 4651-VI від 13.04.2012, ВВР, 2013, № 9-10, № 11-12, № 13, ст.88
Законами
№ 5475-VI від 06.11.2012, ВВР, 2013, № 44-45, ст.634
№ 245-VII від 16.05.2013, ВВР, 2014, № 12, ст.178
№ 709-VII від 21.11.2013, ВВР, 2014, № 22, ст.794
№ 1556-VII від 01.07.2014, ВВР, 2014, № 37-38, ст.2004}

Відповідно до положень Конституції України, Декларації прав національностей, Закону України “Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин” тощо,

враховуючи, що вільне використання мов у приватному і суспільному житті відповідно до принципів, проголошених у Міжнародному пакті Організації Об’єднаних Націй про громадянські і політичні права, та духу Конвенції Ради Європи про захист прав і основоположних свобод людини є невід’ємним правом кожної людини;

надаючи важливого значення зміцненню статусу державної – української мови як одного з найважливіших чинників національної самобутності Українського народу, гарантії його національно-державної суверенності;

виходячи з того, що тільки вільний розвиток і рівноправність усіх національних мов, висока мовна культура є основою духовного взаєморозуміння, культурного взаємозбагачення і консолідації суспільства,

цим Законом визначаються засади державної мовної політики в Україні.

Розділ I